Прокрастинація - Джейн Б. Бурка
Поведінкова ціль
Найкраще визначати свої цілі поведінковими поняттями. Зосередженість на тому, що ви робитимете, коли досягнете своєї мети, допоможе вам зрозуміти, до чого ви прагнете. У поведінкової цілі є такі характеристики:
• вона видима вам та іншим людям;
• вона конкретна та детальна;
• її можна розбити на маленькі кроки;
• перший крок можна зробити за якихось п’ять хвилин.
«Я хочу припинити прокрастинувати» — це благородна ціль, але не поведінкова. Ви ж не можете уявити, як припиняєте прокрастинувати, — що саме ви мали би побачити? Ця мета неконкретна, — припинити прокрастинувати над чим? Її складно розбити на кроки, — як ви почнете припиняти прокрастинувати?
Розгляньмо ретельніше складові поведінкової цілі.
Видима. Люди не можуть побачити, як ви почуваєтеся, чи знати, що ви собі думаєте, але вони можуть бачити, що ви робите. Аби ваша ціль була видима вам та іншим людям, вона повинна бути виражена в дії. Уявіть собі, що ви досягаєте мети і вас у цей час знімає кінокамера. Які дії ви робитимете, коли камера записуватиме ваше досягнення? Якщо ваша ціль справді поведінкова, то ви можете уявити, як ви це робите.
Наприклад, прокрастинатори нерідко висловлюють намір: «Я хотів би відчувати себе менш пригніченим під тиском всієї тієї роботи, яку я маю зробити». Це зрозуміле бажання, та не поведінкове. Ніхто не може побачити, як ви почуваєтеся менш пригніченим. Мало того, це ще й не раціональне твердження. Як ви знатимете, що почуваєтеся «менш пригніченим»? Наскільки «менш пригніченим» вам треба почуватися, аби вам стало легше? Щоби визначити поведінкову ціль, пропонуємо вам обрати один проект, який ви відкладали на потім, і сформулювати його завершення поведінковими поняттями. Ви можете вирішити: «Я оновлю своє резюме та викладу його в інтернеті», або «Я прочитаю один розділ із книжки про прокрастинацію», або «Я запишусь до дантиста». Камера повинна побачити, як ви натискаєте «надіслати» на комп’ютері, закриваєте книжку, завершивши розділ, або кладете слухавку після розмови із секретарем дантиста. Якщо ви досягнете будь-якої із цих цілей, то, ймовірно, почуватиметеся менш пригніченим і зможете точно визначити, що саме допомогло вам почуватися краще.
Конкретна та детальна. Прокрастинатори схильні мислити надто розмитими поняттями і врешті доходять висновку, що бути конкретними дуже складно. Що саме ви робитимете, коли досягнете своєї цілі? Коли конкретно ви це робитимете? Хто там буде?
Ми часто чули від людей таку ціль: «Я хочу краще організувати своє життя». Коли прокрастинатор ставить настільки розмиту ціль, він опиняється у глухому куті. Однак, якщо перевести вашу ціль у конкретні й деталізовані поняття, ви матимете певні підказки, з чого починати, щоб організувати життя краще. Ви можете, наприклад, вирішити розібрати свої папери — важливі документи зберегти, а решту викинути. Або, скажімо, «стати організованим» для вас може означати навести лад у шафі чи найняти фахівця з прибирання. Якщо ви визначите конкретно, куди хочете прийти в результаті, це допоможе вам туди дістатися.
Маленькі кроки. Єдиний спосіб досягнути будь-якої цілі, незалежно від того, велика вона чи мала, — це рухатися крок за кроком. Як каже стара приказка, «крапля камінь точить не силою, а частим падінням».
Поведінкову ціль можна розбити на менші, видимі кроки, і, як і остаточна ціль, кожен із цих кроків має бути видимим і конкретним. Врешті-решт у вас буде низка дрібних цілей, над якими можна працювати по черзі. У тому, щоб рухатися до проміжних дрібних цілей, замість кінцевої великої, є своя перевага — кожну з дрібних цілей видно краще, ніж далеку ціль, і тому їх легше досягнути. Така ціль, як «я маю підготувати бюджет на наступний рік до річного засідання, що відбудеться наступного місяця», може пригнічувати, а наступний місяць може здаватися дуже далеким. Це робить завдання як неприємним, так і менше значущим, навіть попри те, що воно дуже важливе. Натомість проект можна поділити на складові частини: знайти торішній бюджет; оновити бюджетні категорії; здійснити підрахунок витрат у кожній із категорій; підрахувати прибутки у кожній із категорій; обговорити це з помічником під час п’ятничного зібрання. Керувати досягненням цілі «підготовка річного бюджету» значно простіше, коли вона подана у вигляді серії короткотермінових кроків.
Іноді, розбиваючи ціль на менші кроки, ви розумієте, що це складніше, ніж вам здавалося. Бреанна поставила собі тижневу ціль — скласти квартальний звіт про використання працівниками компанії послуг її відділу інформаційних технологій. З поданням цього звіту вона вже спізнилася, адже дедлайн минув у кінці кварталу. Вона припускала, що потрібно зробити такі кроки: 1) попросити всіх спеціалістів ІТ-напряму надіслати їй квартальні звіти про їхню роботу; 2) переглянути та об’єднати їхні звіти в одну зведену таблицю; 3) надіслати заповнену таблицю керівникові із доповненням — переліком найбільш поширених причин, чому відділи зверталися за допомогою до ІТ-спеціалістів.
Бреанна насправді поставила поведінкову ціль, адже вона могла уявити, як надсилає звіт своєму керівникові. Та коли вона вже майже зробила свій перший крок — написала повідомлення для розсилки ІТ-спеціалістам, — то згадала, що протягом кварталу один працівник з відділу звільнився і одного було найнято. Чи могла вона отримати потрібні їй дані від працівника, який пішов з компанії? Чи добре вона пояснила новому працівникові, як він має вести облік контактів осіб, що звертаються за його послугами? Їй би довелося присвятити більше часу новому спеціалісту, аби впевнитися, що він розуміє, як організовувати необхідні їй дані. Бреанна також пригадала, що коли вона заповнювала попередній квартальний звіт, то зробила кілька приміток про те, як покращити презентацію. Де ці примітки? Чи варто їй витрачати час на їх пошук, чи краще просто дотримуватися старого шаблону? Коли Бреанна уникала навіть думки про завдання, вона точно не думала про те, як його виконати. Тепер коли вона переглядала свою поведінкову ціль, то зрозуміла, що не передбачила певних кроків, і вже не була впевнена, чи один тиждень — це реальний термін для завершення звіту. Бреанна була розчарована тим, що недооцінила кількість часу, необхідного для досягнення цілі, але переоцінка часових рамок у процесі роботи із ціллю нерідко є частиною процесу. Отож розбиття вашої цілі на менші кроки може допомогти вам прояснити — на краще чи на гірше — реалістичність завдання, з яким ви стикаєтеся.
Зосередженість
