ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло - Філіп Джордж Зімбардо

331

Див. H. C. Kelman, «Violence Without Moral Restraint: Reflections on the Dehumanization of Victims and Victimizers», Journal of Social Issues 29 (1973).—Стор. 25-61.

332

В. Herbert, «‘Gooks’ to ‘Hajis.’ «The New York Times, 21 травня 2004 року.

333

A. Bandura, B. Underwood, M. E. Fromson, «Disinhibition of Aggression Through Diffusion of Responsibility and Dehumanization of Victims», Journal of Research in Personality 9 (1975).—Стор. 253-69.

334

Для кращого зрозуміння відключення моралі див. об’ємні праці Альберта Бандури, зокрема: A. Bandura, Social Foundations of Thought and Action: A Social Cognitive Theory, Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 1986); A. Bandura, «Mechanisms of Moral Disengagement», in Origins of Terrorism: Psychologies, Ideologies, Theologies, States of Mind, ed. W. Reich, Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1990.—Стор. 161-91; A. Bandura, «Moral Disengagement in the Perpetration of Inhumanities», Personality and Social Psychology Review (Special Issue on Evil and Violence) 3 (1999).—Стор. 193-209; A. Bandura. «The Role of Selective Moral Disengagement in Terrorism», in Psychosocial Aspects of Terrorism: Issues, Concepts and Directions, ed. F. M. Mogahaddam, A. J. Marsella, Washington, DC: American Psychological Association Press, 2004.—Стор. 121-50; A. Bandura, C. Barbaranelli, G. V Саргага, C. Pastorelli, «Mechanisms of Moral Disengagement in the Exercise of Moral Agency», Journal of Personality and Social Psychology 71 (1996).—Стор. 364-74; M. Osofsky, A. Bandura, P. G. Zimbardo, «The Role of Moral Disengagement in the Execution Process», Law and Human Behavior 29 (2005).—Стор. 371-93.

335

. P. Leyensetal et al., «The Emotional Side of Prejudice: The Attribution of Secondary Emotions to In-groups and Out-groups», Personality and Social Psychology Review 4 (2000).—Стор. 186-97.

336

N. Haslam, P. Bain, L. Douge, M. Lee, B. Bastian, «More Human Than You: Attributing Humanness to Self and Others», Journal of Personality and Social Psychology 89 (2005).—Стop. 937-50; цитата зі стор. 950.

337

В одному з випусків служби новин Reuters тридцятип’ятирічна матір гуту на ім’я Муканквая розказала, що вона разом з іншими жінками оточили дітей своїх сусідів тутсі, яких вважали за «ворогів». З моторошною рішучістю вони забили дітей до смерті великими палицями. «Вони не кричали, бо вони нас знали,—повідомила вона.—Вони просто витріщалися на нас. Ми забили стількох, що не могли і порахувати». Її відключення моралі ґрунтувалося на вірі, що вона разом з іншими жінками-вбивцями «робили дітям послугу»: для них буцімто було краще померти тієї миті, аніж залишитися сиротами, бо їхніх батьків чоловіки-гуту вже забили мачете, а матерів ще й зґвалтували перед смертю. На дітей чекало тяжке життя, тож вона й інші матері-гуту дійшли висновку, що краще забити дітей до смерті, аби ті уникнули такої важкої долі.

338

Див. S. Keen, Faces of the Enemy: Reflections on the Hostile Imagination, San Francisco, CA: HarperSanFrancisco, 2004 [1991]. Також варто переглянути DVD як додаток до книжки (2004).

339

Із Harry Bruinius, Better for All the World: The Secret History of Forced Sterilization and America ‘s Quest for Racial Purity, New York: Knopf, 2006.

340

Див: F. Galton. Hereditary Genius: An Inquiry into Its Laws and Consequences, 2nd ed., London: Macmillan, 1892; Watts and Co. 1950; R. A. Soloway, Democracy and Denigration: Eugenics and the Declining Birthrate in England, 1877-1930, Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1990; Race Betterment Foundation, Proceedings of the ThirdRace Betterment Conference, Battle Creek, MI: Race Betterment Foundation, 1928; E. Black, War Against the Weak: Eugenics and America’s Campaign to Create a Master Race, New York: Four Walls Eight Windows, 2003; E. Black, IBM and the Holocaust: The Strategic Alliance Between Nazi Germany and America ‘s Most Powerful Corporation, New York: Crown, 2001.

341

M. L. King, Jr., Strength to Love, Philadelphia: Fortress Press, 1963.—Стор. 18.

342

В. Latane and J. M. Darley, The Unresponsive Bystander: Why Doesn ‘t He Help?, New York: Appleton-Century-Crofts, 1970.

343

J. M. Darley, B. Latane, «Bystander Intervention in Emergencies: Diffusion of Responsibilities,» Journal of Personality and Social Psychology 8 (1968).—Стор. 377-83.

344

T. Moriarity, «Crime, Commitment, and the Responsive Bystander: Two Field Experiments,» Journal of Personality and Social Psychology 31 (1975).—Стор. 370-76.

345

D. A. Schroeder, L. A. Penner, J. F. Dovidio, J. A. Pilliavan, The Psychology of Helping and Altruism: Problems and Puzzles, New York: McGraw-Hill, 1995. Також див. C. D. Batson, «Prosocial Motivation: Why Do We Help Others?» in Advanced Social Psychology, ed. A. Tesser, New York: McGraw-Hill, 1995 ).—Стор. 333 - 81; E. Straub, «Helping a Distressed Person: Social, Personality, and Stimulus Determinants», Advances in Experimental Social Psychology, vol. 7, ed. L. Berkowitz, New York: Academic Press, 1974).—Стор. 293-341.

346

J. M. Darley, C. D. Batson, «From Jerusalem to Jericho: A Study of Situational Variables in Helping Behavior», Journal of Personality and Social Psychology 27 (1973).—Стор. 100-8.

347

C. D. Batson et al. «Failure to Help in a Hurry: Callousness or Conflict?», Personality and Social Psychology Bulletin 4 (1978).—Стор. 97-101.

348

«Abuse Scandal to Cost Catholic Church at Least $2 Billion, Predicts Lay Leader,» Associated Press, 10 липня 2005 року. Див. також документальний фільм «Deliver Us from Evil» про отця Олівера О’Ґрейді, звинуваченого в постійних сексуальних домаганнях до маленьких хлопчиків і дівчаток упродовж двох десятиліть у північній Каліфорнії. Обізнаний у численних скаргах, кардинал Роджер Магоні не звільнив О’Ґрейді, а періодично переводив цього залежного від сексу отця в нові парафії, де він мав змогу кривдити щораз нових дітей-жертв. (Режисерка—Емі Берґ, дистриб’ютор Lionsgate Films, жовтень 2006 року).

349

D. Baum, «Letter from