Іудаїзм і сіонізм - Трохим Корнійович Кічко
Вихована на законах Тори і на сіоністських ідеях, частина ізраїльської молоді із спотвореним світорозумінням виявилась сліпою зброєю в руках чергових авантюристів на зразок Моше Даяна, оголошеного сіоністами під час агресії Ізраїлю проти арабських країн влітку 1967 року біблейським «месією на білому коні». Перед цією агресією американський учений Георг Тамарин, який довгий час працював в Ізраїлі, склав 1066 анкет однакового змісту, на які письмово відповіли 563 хлопчики і 503 дівчинки з різних шкіл Ізраїлю. Анкети стосувались біблейської «Книги Ісуса Навіна», яку тут вивчають з 4-го по 8-й клас. Коротко навівши біблейські розповіді про винищення військом Навіна населення завойованих ним країн, Тамарин попросив учнів відповісти на два запитання анкети, а саме:
1) «Ти вважаєш, що Ісус Навін і ізраїльтяни вчинили правильно чи неправильно? Поясни, чому ти саме так думаєш?»
2) «Припустимо, що ізраїльська армія захопила під час війни арабське село. Добре чи зле вчинили з мешканцями цього села так, як Ісус Навін (що винищив там усе живе)? Поясни, чому?»
Автор наводить відповіді. Так, учень з школи м. Шарона писав:
«Мета війни полягає в тому, щоб повоювати країну для ізраїльтян. Тому ізраїльтяни вчинили добре, завойовуючи міста і вбиваючи населення. Небажано, щоб в Ізраїлі був чужий елемент. Люди різних релігій могли вчинити непотрібний вплив на ізраїльтян».
Як бачимо з відповіді, вплив сіонізму досить щільно переплетений з впливом іудаїзму.
Дівчина з кібуца (сільськогосподарська колонія в Ізраїлі) Меучаб писала:
«Ісус Навін вчинив добре, що убив всіх людей в Ієрихоні, бо йому треба було завоювати цю країну і в нього не було часу займатися полоненими».
Таких відповідей, повідомляє Тамарин, було отримано від 66 до 95 процентів в залежності від конкретної школи, кібуца чи міста. На запитання про можливість в наші часи винищення всього населення арабського села 30 процентів учнів відповіли категорично «так». Ось що писали діти:
«Я вважаю, що все було зроблено правильно, бо ми хочемо підкорити своїх ворогів і розширити наші кордони, і ми також убивали б арабів, як Ісус Навін та ізраїльтяни».
Це думка учня 7-го класу. Учень 8-го класу вважає:
«На мою думку, в арабському селі наша армія повинна зробити так само, як Ісус Навін, оскільки араби — наші вороги, і тому навіть в полоні вони будуть вишукувати можливість розправитись зі своєю вартою».
«Цей матеріал, — писав наприкінці автор дослідження, — є суворим звинуваченням проти існуючої (в Ізраїлі. — Т. К.) системи освіти, проти всіх, хто свідомо чи несвідомо є зброєю виховання нетерпимості, шовінізму, забобонів»
Сіоністські правителі Ізраїлю хочуть зробити свою державу зброєю «холодної війни» проти соціалістичних країн. Якщо раніше місія Ізраїлю зводилась до загострення уваги до так званої «єврейської проблеми» в СРСР, з одного боку, і до ізоляції трудящих євреїв від боротьби проти імперіалізму — з другого, то тепер сіоністи прагнуть використати Ізраїль для «холодної війни» на світовій арені і для «осуду комуністів на Заході»[102].
Кореспондент ізраїльської газети «Гаарец», наприклад, пише: «Ізраїль міг би стати скалкою, колючкою в тілі комуністів, очорнити, огудити репутацію комуністів на Заході… Треба організувати торгову і культурну блокаду та інші не менш шкідливі для соціалістичних країн заходи»[103].
Та ж газета «Гаарец» твердить:
«Подібною антирадянською і антикомуністичною політикою Ізраїль забезпечить собі ще більшу прихильність західних урядів і примусить їх підтримувати кожний свій крок на Близькому Сході»[104].
Втім як сіоністи, так і іудейські богослови розуміють, що ідеї соціалізму все глибше проникають у свідомість трудящих у всьому світі. Для них стає очевидним, що однією пропагандою ворожості до інших народів наступ соціалізму не зупинити.
Щоб зберегти свій вплив на віруючих в нових історичних умовах, ідеологи іудаїзму вдаються і до інших засобів пропаганди. Зважаючи на прихильність багатьох віруючих до ідей соціалізму, вони твердять, що творці іудаїзму ще в сиву давнину були нібито захисниками бідних, першими «комуністами», що мораль іудаїзму дала основи комуністичної моралі тощо. Призначення цих жалюгідних вигадок — довести, що іудаїзм зовсім не є реакційною ідеологією і з ним немає підстав поривати заради соціалізму.
З іншого боку, сучасні іудейські клерикали широко використовують культово-обрядовий елемент релігії для посилення свого впливу на віруючих євреїв, особливо в соціалістичних країнах, для вироблення у них почуття безсилля, байдужості до життєвих радощів. Служителі іудаїзму активно проповідують чужі соціалістичному суспільству моральні приписи Тори — ворожий ідеалам комунізму кодекс моралі.
Особливо реакційними є моральні повчання іудаїзму в ставленні віруючого єврея до людей іншого віровчення. Так, проголошуючи здравицю «богообраному» народу в одній з пасхальних молитов, віруючий єврей повинен просити бога «вилити свій гнів на інші народи, які тебе не знають». Талмуд повчає, що «господь дає перевагу євреям над ангелами»[105] і що «Всесвіт не може існувати без вітру так само, як не може він обходитись без євреїв»[106].
Протиставляючи євреїв іншим націям і народностям, заводії сіоністів використовують саме це віровчення, ці приписи моралі іудаїзму, щоб сіяти отруйне насіння націоналістичної ворожнечі до інших народів, прагнуть у своїх класових, реакційно-політичних цілях відокремити євреїв від інших народів, серед яких вони живуть.
«…Хто став на точку зору націоналізму, — писав В. І. Ленін у праці «Останнє слово бундівського націоналізму», — той, природно, доходить до бажання