Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

(крім зауваження), у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу, заносяться у тижневий строк до службової картки військо­вослужбовця. У разі зняття дисциплінарного стягнення у службовій картці військовослужбовця в розділі «Стягнення» робиться запис, коли й ким стяг­нення знято.

Якщо накладене на військовослужбовця дисциплінарне стягнення після закінчення року не було знято і він не вчинив за цей час іншого правопору­шення, за яке був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у відповід­ній графі розділу «Стягнення» робиться запис про зняття стягнення у зв’язку із закінченням строку. Кожний військовослужбовець один раз на рік повинен ознайомитися зі своєю службовою карткою й розписатися про це.

Стаття 84. Матеріально-побутове та медичне забезпечення за­суджених військовослужбовців

1. Створення житлово-побутових умов для засуджених військовослужбо­вців та їхнє медичне забезпечення здійснюються відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

2. Засуджені військовослужбовці забезпечуються речовим майном та про­довольством за нормами, встановленими для військовослужбовців строкової служби.

3. Щомісячне грошове забезпечення засуджених військовослужбовців у розмірі окладу, встановленого за першим тарифним розрядом для сол­датів, матросів першого року строкової служби, зараховують на їхні особові рахунки.

4. Хворих засуджених військовослужбовців у разі потреби направляють на лікування до госпіталю під вартою. Охорона засуджених військовослужбов­ців у межах госпіталю здійснюється начальником гарнізону за місцем дисло­кації госпіталю.

1. Стаття, що коментується, відсилає до відомчих наказів Міністерства оборони України, визначаючи, що створення житлово-побутових умов для засуджених військовослужбовців та їх медичне забезпечення здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Зокрема, засуджені військовослужбовці забезпечуються речовим майном і продовольством за нормами, встановленими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України для військовослужбовців. Речове забезпечення засуджених військовослужбовців перед відправленням для відбування пока­рання у дисциплінарний батальйон здійснюється за попереднім місцем служ­би згідно з порядком, встановленим для звичайного переміщення військово­службовців між військовими частинами. На отримане речове майно видається речовий атестат.

Засудженим військовослужбовцям, які відбувають покарання в дисциплі­нарних підрозділах, видається тільки повсякденна форма одягу. На час відбу­вання покарання строк носіння польової та парадно-вихідної форми одягу при­пиняється.

2. Матеріальне забезпечення засуджених військовослужбовців, які прохо­дили службу у військових частинах інших військових формувань міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, здійснюється на договірній основі між дисциплінарним батальйоном і цими міністерствами та централь­ними органами виконавчої влади.

3. Щомісячне грошове забезпечення засуджених військовослужбовців у розмірі окладу, встановленого за першим тарифним розрядом для солда­тів, матросів першого року строкової служби, зараховують на їхні особисті рахунки.

4. Засудженим військовослужбовцям дозволяється мати мило, зубну щіт­ку, зубний порошок або пасту, гребінець, носову хустинку, тютюнові вироби, сірники, приладдя для гоління, чищення одягу та взуття, особисті листи та па­пір для письма, книги, конверти, ручку та олівці. Указані предмети, крім уста­новлених за нормами постачання, закуповують організовано за рахунок влас­них коштів засуджених військовослужбовців у порядку, встановленому коман­диром дисциплінарного батальйону.

5. Стаття, що коментується, містить положення про медичне обслугову­вання засуджених військовослужбовців. Такі особи отримують необхідну ме­дичну допомогу у спеціальних лікувальних установах для військових — шпи­талях. При цьому повинні дотримуватись усі вимоги національного законо­давства про охорону здоров’я. Хворих засуджених військовослужбовців у разі потреби направляють на лікування до військового шпиталю та повертають до дисциплінарного батальйону під конвоєм. Охорона засуджених військовослужбовців у межах шпиталю організовується начальником гарнізону за місцем дислокації шпиталю.

6. Час перебування на лікуванні в шпиталі у повному обсязі зараховується до строку відбування покарання.

Стаття 85. Звільнення від покарання засуджених військовослуж­бовців за хворобою

Засуджені військовослужбовці, які відбувають покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні і визнані військово-лікарською комісією непри­датними за станом здоров’я до військової служби зі зняттям з військового облі­ку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира дисциплінарного батальйону і виснов­ком військово-лікарської комісії.

1. Оскільки покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців безпосередньо пов’язане з проходженням військової служ­би (зі специфічними обмеженнями), на таких осіб поширюються правила про медичні огляди та вимоги стосовно стану здоров’я, передбачені для військово­службовців, зокрема, вони мають бути придатними до військової служби. Під придатністю до військової служби розуміється такий стан здоров’я і фізичного розвитку громадян, який без шкоди для здоров’я дозволяє їм виконувати пе­редбачені статутами Збройних Сил України, інструкціями, керівництвом служ­бові обов’язки з конкретної військової спеціальності у певному виді Збройних Сил України, роді військ у мирний та воєнний час.

2. Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу та медич­ний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра обо­рони України від 4 січня 1994 р. № 2, на медичний огляд військовослужбовців строкової служби направляються командирами військових частин, начальни­ками гарнізонів, штатних військово-лікарських комісій (далі — ВЛК), війсь­кових лікувально-профілактичних закладів, військовими комендантами гар­нізонів, військовими комісарами, органами військової прокуратури або війсь­ковими судами, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі, крім того, — головними лікарями цих закладів.

3. Військовослужбовці строкової служби оглядаються ВЛК, як правило, за місцем проходження військової служби. У випадках, коли ВЛК після амбу­латорного огляду не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у військовий лікувально-про­філактичний заклад з подальшим оглядом їх шпитальною ВЛК. В окремих випадках військовослужбовців з цією метою дозволяється направляти на об­стеження у цивільні лікувально-профілактичні заклади. Після закінчення об­стеження у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де немає ВЛК, складається акт обстеження стану здоров’я, що на руки обстеженому не видається, а висилається поштою або передається нарочним у ВЛК, яка направила його на обстеження.

4. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб і фізичних вад (додаток № 1