Сучасні амазонки - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

   Дещо спантеличений Радомир та допитлива Веста, рушили геть, а дві подруги залишилися. Ра Он пересіла на те місце, де щойно сидів Радомир та почала вивчати меню, а Роді сумно поклала свою голову на стіл та зітхала.

   - Ось і спрацювало моє невезіння, - пробурмотіла Андромеда. - Найгарніший хлопець пішов від мене геть.

   - Він ще повернеться, - сказала Ра Он та зробила замовлення здивованому, поведінкою Роді, офіціантові.

   - Панянці погано? – Запитав офіціант.

   - Ні. Це - її звичайний стан, - повідомила висока  клієнтка азійського походження. Офіціант пішов на кухню, а Ра Он пояснила Андромеді, - це не твоє невезіння, а зухвалість Вести. Це вона чарами зіпсувала твій босоніжок, бо закохалася у твого Рюріка.

   - Радомира, - машинально виправила Роді. – Отже, моє невезіння направило її сюди. Знаєш, у мене таке невезіння, що коли я торкаюся хлопця, чи чоловіка, навіть випадково, вони всі лякаються та біжать якнайдалі від мене. – Ра Он вирячилася. – І це не діє лише на тата та Руслана. Як я народжу дитину?!

   - Ти сама ще – дитина, - здригнулася панна Кан.

   - Та не зараз, років за сім. Але якщо у мене не буде хлопця це буде – неможливо, - Роді завила та поклала на стіл інший бік свого обличчя. – Радомир мені дуже сподобався, і я вирішила не торкатися його за всяку ціну. Але ми випадково торкнулися один одного, і він не втік. І я вже думала, що він – моя Доля. А тоді подумала, що він – маніяк.

   - Він – не маніяк, - заперечила Ра Он.

   - Вже не важливо. Певно, моє невезіння перетворилося на Весту та увело його від мене.

   - Я не вірю, що у тебе таке невезіння, - відповіла Ра Он. – Певно сталося декілька збігів, і ти сама себе накрутила. - Офіціант їй посміхнувся та поклав столові прибори. Андромеда розлютилася, схопила офіціанта за зап'ясток та сказала:

   - Перепрошую, а не могли б Ви…- Офіціант миттєво випарувався. – Бачиш?

   - Я не розумію, - пробелькотіла здивована Ра Он. – Як таке можливе?

   - Мабуть, я нагрішила у минулому житті, - знову поклала свою голову на стіл Андромеда. – Знаєш, щойно я закохувалася у якогось хлопця, як вони закохувалися в якогось іншого. В десять років я хотіла запросити хлопця до кіно, і прямо за мить, як я до нього підійшла, його запросила інша дівчинка. У дванадцять, я хотіла піти на дискотеку та запросити іншого хлопця, його увела інша, а у…

   - Стривай, - здивувалася Ра Он. – Ти що, постійно закохувалася?

   - Тепер я знаю, що я не закохувалася, а просто себе накручувала, бо мені хотілося романтики. Бо кохання, це – коли ставиш інтереси іншої людини вище за свої.

   - Це – не кохання, а - одержимість, - констатувала подруга. – У всьому повинен бути баланс. Але я погоджуюся, що кохання це не бажання тримати людину біля себе, а намагатися робити так, щоб їй було краще. Але я не експерт з кохання, бо у мене такого ніколи не було.

   - Тобі ніхто не подобався? – Від здивування, Роді аж підняла голову. Подруга знизала плечима.

   - Ніколи нічого подібно не відчувала. Мама каже, що, мабуть, моя половинка з минулого життя народилася у цьому житті в одному зі мною тілі, - вона сумно посміхнулася. – Тому, мені ніхто більше не потрібен. І я думаю, це – на краще. Я хочу одружитися з великими грошима, тож така дурня, як кохання мені не заважатиме.

   - Ти це – несерйозно! – Заявила Андромеда.

   - Можеш думати про мене, що хочеш. Але мене цікавлять лише гроші, і ніхто інший мені не потрібний. Чесно кажучи, я би чудово обійшлася і без шлюбу, але… Ну, після пологів мною, мама більше не може мати дітей. А вона завжди хотіла велику родину. Тож, щоб подарувати їй радість, я маю забезпечити її онуками.

   - Чому ти? Нехай це робить твій брат.

   - Це ще більш запущений випадок, ніж мій, - зітхнула Ра Он. – Тож, може воно й на краще, що у мене немає почуттів, на кшталт кохання. Але треба продумати стратегію, щоб великі гроші захотіли одружитися зі мною.

   - Слухай, а давай я закохаюся в твого брата, і він тоді теж одразу закохається. Тоді тобі не потрібно буде одружуватися, - запропонувала альтруїстка Роді. Ра Он вирячилася на неї. – Що? Якщо у мене таке невезіння, то я хочу спробувати за допомогою нього хоч комусь допомогти. Але тоді заховайся подалі від мене, бо я нитиму, що твій брат розбив моє серце якого, на щастя, у мене немає.

  - Ти мені не схожа на безсердечну, - Андромеда вже хотіла заперечити, коли її подруга додала, - лише на несповна розуму.

   - Ти – грубіянка!

   - Так! Навіть не намагатимуся заперечити.

   - А може, - сказала задумлива Андромеда, -  взагалі-то, я- гетеросексуалка, але заради тебе спробую закохатися у тебе, і ти одразу зустрінеш своє кохання.

   - Святі костоправи! – Здригнулася Ра Он. – Мені ще кохання не вистачало до всіх моїх інших проблем. Якщо зробиш таке, я тебе прокляну не гірше за відьму Ію! Не треба мені кохання! Я хочу гроші!

   - Як хочеш, - образилася Андромеда. – Але навряд у тебе буде щасливий шлюб без кохання.

   - Не хвилюйся, мій брат вже підготував для мене ідеальний шлюбний контракт. Я не з тих, хто вірить у один єдиний шлюб одразу і до скону віків, - пояснила вона здивованій подрузі.