Леді для герцога - Неталі МакКензі
Подруги терпляче чекали поки герцог вийде з кімнати й не зможе їх почути. Як тільки вони переконалися в цьому, то видих полегшення зірвався з їхніх вуст. Хоча в кожної були свої причини для цього.
- О Джейн! Що це було?! Твоя поведінка! Я гадала, що знаю тебе. Однак за вечерею ти здивувала навіть мене! - Сара була здивована поведінці подруги, хоча не висловила свою повну невдоволеність.
- Він заслужив невеличкого покарання. - знизала плечима Джейн.
Вона була цілком переконана в правильності своїх суджень. Як він міг бути таким холодним, в той час, коли вона вірила в те, що він одразу ж впізнає її? Однак, попри усі надії та сподівання, герцог навіть не запідозрив того, що вона — Джейн, а не Сара.
- Він навіть не запідозрив нашого обміну. - прошепотіла Сара.
- Стояв наче павич. Можна подумати, що якщо він герцог, — то усі мають танцювати під його дудку.
- Ну в певному роді так і є. - легко посміхнулася Сара.
- Саро, як він себе повів коли зустрів тебе?
- Тобто, коли почув твоє ім’я?
- Еге ж.
Сара глибоко вдихнула. Вона не хотіла розбивати подрузі серце. Однак ще більше вона не бажала, щоб та плекала даремні ілюзії. Джейн закохалася в останнього паршивця. І ні титул, ні його природна привабливість не зможуть цього компенсувати.
- Він був доволі терпимий. Але це було до того, як він дізнався ім’я леді, яка стоїть перед ним.
- Тобто — моє ім’я. - неголосно повторила Джейн.
Вона відчувала як кров відливалася від її обличчя. В голові почав відбиватися стогін годинника. Кожен удар якого звучав голосніше й голосніше. Усі її надії на щасливий шлюб руйнувалися як картковий будиночок. З дитинства їй прищеплювали думку про те, що вона майбутня герцогиня. Вчили як себе вести та говорити в товаристві. Покійний герцог, у дні коли їх відвідував, розповідав про успіхи та вподобання її майбутнього чоловіка. І вона як дурненька ловила кожне слово. Брала все до уваги, щоб одного дня стати хорошою дружиною. Вона сподівалася, що її майбутній чоловік теж цікавиться нею. Зрозуміло, що не в такому старанні як вона. Та все ж. Та й старий герцог натякав на те, що вона не зовсім байдужа Крістоферу. Але тепер виходило, що він не те що не цікавився нею. Він навіть не міг приховувати своєї відвертої неприязні.
- Що робитимеш? - обережно запитала Сара.
Джейн стрепенулася і її обличчя прийняло рішучий вигляд. Надто рішучий на думку Сари.
- Я дам йому один-єдиний шанс, Саро. - піднявши очі на стривожену подругу вона продовжила. - Я мушу просити тебе і далі грати мою роль. Тим часом я дам йому шанс пізнати мене справжню. Не сумніваюсь, що як тільки він відволічеться від імені, то зможе бути собою.
- Як довго? - з готовністю грати свою роль запитала Сара.
- Ті кілька днів, що він проведе в Дерхемі. Не думаю, що в Лондоні нам вдасться його обманути.
- О так, знаменита леді Джейн Дорсет розбила чимало сердець відмовляючи на пропозиції руки й серця знатних кавалерів.
- Очевидно, що не така вже й знаменита. - посміхнулася Джейн. - І у мене хоча б була важлива причина. На відміну від Вас, леді Сара Грейсон. - змовницьким тоном додала вона.
- Я все ще чекаю когось особливого. - веселий сміх Джейн заповнив кімнату.
Сара була збита з пантелику поведінкою подруги. Вони ніколи не затягували гру довше кількох годин. А тут — кілька днів. Хоча вона й розуміла її. Сара бачила як змінився герцог, коли почув її ім’я. Можливо, він справді зможе полюбити Джейн, якщо не знатиме її імені. Очевидно, ця неприязнь пов’язана з обставинами їх заручин та весілля і тут його можна зрозуміти. Але...
- Брукбері! - Джейн покликала дворецького. - Гадаю, Ви зрозуміли, що наша гра продовжується. І звісно ж моїм батькам про це знати не обов'язково.
- Як скажете. - стримано відповів дворецький і вклонившись вийшов з кімнати усім своїм видом показуючи своє невдоволення.
- Ти впевнена? Ми все ще можемо відмовитися від цього задуму.
- Не вірю, що чую це від тебе? - підняла брову Джейн.
- А я не вірю, що ми це робимо.
- Все закінчиться добре. Я знаю це.
Пізніше, крутячись у своєму ліжку, прокручуючи в голові розмову з подругою, Джейн вже не була так впевнена у своїх міркуваннях. Затіваючи цю гру вона розраховувала на те, що вона триватиме кілька годин. А тут протриматись потрібно буде кілька днів. Вони ще ніколи не затягували обмін так довго. Потрібно бути обережною, щоб не видати себе. Поряд з цим потрібно заполонити серце герцога. Раптом Джейн стало прикро від усвідомлення того, що вона стимулюватиме герцога до зради їй у власному домі. Але ж він і так не тримав їй вірності. Вона сама бачила його з іншими жінками в ті недовгі хвилини, що він бував на балах. Просто тепер вона стане однією з них. Повернувшись на бік Джейн кілька разів штовхнула подушку. Відчуття злості трохи відступило. Завтра їй потрібні сили. А для сил потрібен відпочинок. Відкинувши тривожні думки дівчина спробувала заснути. Та щойно вона закривала очі, то бачила перед собою очі герцога, які пильно стежили за нею.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
