Діамантовий шрам - Мирослава Білич

Зранку мені і дійсно стало зле, від переживань почало тягнути низ живота, а слабкість не давала змоги підвестись. Сергій зібрав мої речі і повіз до лікарні. Василь Степанович одразу примчав теж і не міг збагнути причини загрози початку передчасних пологів. У цей момент я перелякалась до смерті і зрозуміла, що дитина зараз найдорожча з усього, і її втратити я просто не маю права. Більше жодних втрат найрідніших людей.

Мені поставили крапельницю із купою медикаментів і назначили строгий ліжковий режим. На щастя, із малюком все було добре, загроза поступово минала. Не знаю через які причини, та мені вдалось заспокоїтись і відволіктись думками про синочка. Ще трохи потерпіти і він виросте, зміцніє і прийде на цей світ, щоб зробити мене щасливою. Тоді йому буде потрібна здорова і сильна мама, яка зможе навчити хлопчину вірити у майбутнє і любити життя. А як навчити когось знанням, якщо сам їх не зазнав?