Леді для герцога - Неталі МакКензі

        - Що ж — ввічливо посміхнувся герцог — я тут і цілком можу послухати ваші пропозиції. Хоча, мушу попередити: те, що я вас вислухаю — не означає, що я виконаю ваші пропозиції.

       Чоловік озирнувшись на своїх товаришів отримав схвалення у вигляді легких кивків. Після цього із карману сюртука дістав згорнутий папір та розгорнув на столі перед герцогом.

        - Ось тут приблизні розрахунки наших пропозицій.

       Крістофер взяв папір в руки та з подивом поглянув на співрозмовника. Було дивно, що звичайний орендар володіє освітою. Схоже, що він не такий вже й простий як здавалось на перший погляд. Побачивши німе питання в очах герцога той відразу поспішив пояснити

       - Мій батько — священник. Першу освіту я отримав від нього. Пізніше я став військовим. Подорожуючи з військом я спостерігав за нововведеннями тут та на континенті. Після поранення я приїхав сюди та придбав невеличкого будиночка. Це місце сподобалось мені. А без роботи я не звик сидіти…

         - Я зрозумів. - перебив розповідь чоловіка Крістофер. - Перейдімо до справи.

        Наступні кілька годин герцог слухав пропозиції та обгрунтування пропозицій. Кілька ідей він відхилив відразу. А щодо ще декількох ідей обіцяв подумати. Можна було б спробувати втілити їх.  Попри те, що зараз потрібно було вкласти капітал — вже за рік чи два можна помітити першу економію. І тут підсвідомість виплеснула гірку правду “це можна буде зробити, якщо він одружиться з Джейн”. Інакше він втратить маєтки й землю, а значить — не буде що покращувати.  Терези вагань знову похитнулись. Чомусь перед очима постав образ Сари. Несподівано для себе герцог відчув жагуче бажання зустрітись з нею. Він поглянув на годинник. Вже було пізно для візитів ввічливості. Але саме час для вечері. Склавши папери в шухляду стола Крістофер впевненим кроком попрямував до виходу. На щастя йому на шляху трапився Бенс і він попередив його, що вечеряти не буде.