Таємниця Чорного Дракона. Злочинець - Аманді Хоуп
Якось вона підслухала розмову батька з незнайомцем, з якого дізналася, що трон, можливо, отримає зовсім не Мудрий лев. Чорний дракон все більше набуває сили. Скоро йому не буде кому протистояти. Він легко може перемогти братів у боротьбі за престол.
Її плани опинилися на межі руйнування.
У розпачі Алана знову вдалася до магії рятівної книги. Тепер ретельніше розробляючи стратегію. Заздалегідь підготувавши все, щоб до її появи у палаці, на дівчину не впало й тіні підозри. На той момент викликані тварюки вже бродили землею. Вона точно призначила день, коли мали відбутися напади.
Підстрахуватися вирішила на всіх напрямках. Якщо не вдасться всунути корсет з отрутою принцесі, він може стати гарним приводом зблизитися з кронпринцем, потрібно буде лише викласти справу так, ніби на неї саму, бідолаху, робили замах. Вже добре знаючи закони палацу, Лана розуміла, що Лев прийде до неї на допомогу.
Для дружини кронпринца Алана припасла милу чорну кішечку, випустивши на волю.
Розуміючи так само, що усунути одного Дракона буде мало. Вона задумала прибрати з дороги та другого брата. Магія Сніжного барсу не така сильна, для його знищення достатньо й однієї викликаної істоти, дійшла висновку дівчина.
Але з Драконом так просто не вийде. Батько розповідав, що принц Асгард не вразливий для простої зброї, і тварюки з безодні йому не страшні. Тому вона викликала не тварин, а воїнів, що втратили свою душу, колись були людьми.
Тоді в саду купка «ніндзей» робили замах зовсім не на мене, убити намагалися принца, тільки він виявився їм не по зубах. А воїн, що підняв свій меч над моєю головою, у такий спосіб привітав свою володарку.
Одного дня, коли дівчина вкотре займалася своєю чорною справою, її застав батько.
Але замість того, щоб вирвати з її рук злощасну книгу, і замкнути подалі від людей, лікар почав благати її зупинитися. Все його нещастя було в тому, що бідний цілитель душі не чаяв у своїй дівчинці. І сам не помітив, як став її спільником. Якимось незбагненним чином доньці вдалося вмовити його піти на страшний злочин. Він щодня підсипав невеликими порціями отруту в їжу та пиття імператора. А потім сам же лікував його, підносячи все тому, як невиліковну хворобу. Ось тому в нього й залишалося так мало сил, щоб цілити, і мені довелося допомогти йому тоді з пораненими.
Тому він відчув полегшення, коли дізнався, що я нічого не пам'ятаю. Старого мучила совість весь цей час, він радий був припинити свою страшну справу. Та й Дракона дуже побоювався, той надто близько підійшов до розгадки дивної хвороби імператора.
Настав той момент, коли Алані виповнилося вісімнадцять, ніякі вмовляння лікаря вже не могли зупинити її.
Та й від самої дівчини залишилося так мало, що навіть її рідні не впізнавали.
Дорогою до палацу вона вкотре все прокручувала у своїй голові. Розуміючи, що на Чорного дракона можливо мало буде кількох чорних воїнів, вона востаннє вирішила викликати істоту зі світу тіней. Стрілець мав покласти край усьому.
У тому самому готелі, де пізніше принц Асгард знайшов дивні знаки на підлозі кімнати, вона в останній раз творила зло за допомогою книги світу тіней.Мила дочка лікаря розрахувала все точно, ні кому й на думку не спало її підозрювати. Одного вона не врахувала, що ліміт її душі вже вичерпано.
Ніхто Алану не вбивав, вона сама знищила себе. Того фатального дня, коли я потрапила в цей світ, за нею з'явилися сторожі зі світу тіней, потягнувши залишки її душі з собою.
Все це промайнуло в голові, поки навколо метушилися люди. Мене поклали на ліжко. Я чула схвильований Драконовий голос, що віддавав накази. Тихий говір батька, коли той з'явився і зцілював мої рани.
Чула, як прибігла галаслива Мірана, але її до мене не пустили. Приходили ще якісь люди. Але я не могла поворухнутися, впадаючи то в дрімоту, то в розпач.
Після мене залишили в тиші, а я все ще боялася розплющити очі. Боялася, що життя моєї попередниці, що промайнуло, може прочитати в моїх думках принц і тоді мене вже ніщо не врятує.
Лежачи в безмовності, відчула себе цапом-відбувайлом, що витягли в цей світ, щоб замінити загинувшу Алану.
І без Видячих, гадаю, тут не обійшлося. Хтось знав, що її дні пораховані, і якби розкопали як вона загинула, виникли б питання, звідки дівчинка могла дізнатися про світ тіней і так запросто їх викликати.
Ниточка потяглася б до того страшного старого, який пророкував їй стати імператрицею і вручив у руки зброю у вигляді невеликого томика з чорною магією.
А так злочинець є, ні про що не підозрюючий. Дракон скоро докопається до істини, залишиться одне - стратити мене за всі скоєні злочини.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно