Хроніка королівського відбору - Агата Задорожна
– Вітаю вас, панянки. Сьогодні всі ви зібралися тут, щоб почати непросту боротьбу за серце Його Високості Еріка – чарівного принца і нашого майбутнього правителя. І передусім я хочу, щоб ви розуміли – одне тільки те, що ви тут, вже означає, що ви переможниці, найкращі з найкращих. Але, зрештою, вийти заміж за принца може тільки одна з вас, і саме вона у майбутньому стане королевою.
Панна Орс замовкла, і навколо запала така оглушлива тиша, що Йовіла могла почути дихання Акулини і дівчини, що стояла з іншого боку від неї; здавалося, навіть птахи вирішили на кілька хвилин припинити свої співи, щоб послухати про солодкі перспективи, які панна Орс обіцяла переможниці відбору.
І Йовіла, попри те, що насправді прийшла на відбір не за перемогою, попри те, що вона мала зовсім іншу мету тут – вона теж заслухалась, і не могла на мить не замислитись – а що, якби вона перемогла? А що, якби вона доклала усіх зусиль і справді стала дружиною принца, а потім – королевою? Оце б в її редакції здивувалися – це міг би бути найбільш вдалий матеріал в усій історії “Панни в рожевому”!
Але Йовіла спробувала вгамувати свої думки – це не те, щоб вона збиралася змагатися в півсили і без того – вона була переконана, що їй доведеться докласти усіх зусиль для того, щоб пройти хоча б половину відбору; для її духу суперництва і неймовірної конкурентоспроможності вже був вихід – і не було жодної причини для неї мріяти про одруження з принцом, з яким вона не була знайома особисто, але знала достатньо, щоб розуміти – ніяких стосунків будувати з ним не варто.
– І, я переконана, вас усіх надзвичайно цікавить кілька речей. По-перше, впевнена, прямо зараз ви гадаєте, хто ж я така. Тож рада представитися, я – розпорядниця цього відбору, ви можете звертатися до мене “панна Орс”. Багато у чому саме від мене буде залежати, чи залишитеся ви у відборі, чи покинете його. І друга річ, яка, певно, непокоїть ваші юні уми вже не перший тиждень – правила відбору та етапи, які вам доведеться пройти на шляху до серця Його Високості.
Панна Орс знову замовкла, і її драматичні паузи почали потрохи дратувати Йовілу. Але вона не могла заперечити – для створення потрібного ефекту вони були ідеальними – Йовіла відчула, як в неї в животі щось крутиться і стискається від передчуття і хвилювання.
– У відборі етапів буде п’ять – і всі вони перевірять, наскільки кожна з вас відповідає тим чи іншим критеріям майбутньої королеви. За кожне випробування ви отримуватимете бали, і таким чином я сформую рейтинг – і після кожного випробування вибуватимуть або останні п’ять дівчат із списку, або ж усі, хто впорається із завданням незадовільно – навіть якщо таких буде більше, ніж п’ять. Окрім того, не варто забувати і про серію балів, які усі ви відвідаєте між конкурсами – хоч це і відбір, не можна забувати і про бажання серця принца – і якщо котрась із дівчат йому сподобається, вона може залишитися навіть попри низьке місце у рейтингу, – панна Орс посміхнулася тонко, і кинула на дівчат, що стояли найближче до неї – в тому числі і на Йовілу – гострий погляд. – Але я особисто не раджу вам на це особливо розраховувати – краще постарайтеся показати максимум своїх можливостей на випробуваннях.
Йовіла кивнула; для неї це дійсно було би найкращим варіантом, враховуючи те, що вона не збиралася жодним чином приваблювати принца – хіба що у прямо дуже крайньому випадку, якщо від вильоту її відділятиме тільки його непостійна симпатія.
– Отож, панянки, щодо того, що відбуватиметься сьогодні – в перший день відбору традиційно принц знайомиться з учасницями на балу, організованому на їхню честь, тож сьогодні на вас очікують танці, і – хто знає, можливо, і кохання?
Панна Орс мрійливо закотила очі, але Йовіла дуже сумнівалася, що жінка справді думала, ніби хтось із них мав шанси зустріти кохання на цьому відборі – а якщо і так, то точно не з принцом. Панна Орс виглядала як людина до крайнощів практична, без зайвої романтичності – попри ту промову, яку вона щойно виголосила перед конкурсантками.
– А тепер вас проведуть до будинку, де ви будете проживати протягом цих трьох місяців – він трохи віддалений від палацу, але погодьтесь – проживання стількох незаміжніх дівчат у безпосередній близькості до принца і придворних може зашкодити вашій ж честі, – Орс солодко посміхнулася, і Йовіла стиснула губи. Звісно, вона могла зчитати сказане між рядків: не вештайтесь біля принца і придворних та не компрометуйте самі себе.
Це було.. на диво корисною порадою. За дев’ять років життя поза межами світського середовища Йовіла вже встигла призабути, наскільки жорсткими тут могли бути правила щодо невинності, репутації і подібних дурниць. Тобто – не те, щоб хтось справді очікував, що двадцятип’ятирічна дівиця на видання буде цнотливою – але це потрібно приховувати до такого ступеню, щоб не показуватися на очі нікому з двору поряд із своїми потенційними чи справжніми коханцями і коханками і нізащо, нізащо не давати приводів для чуток.
Йовіла і в часи, коли ще жила як донька барона, була здебільшого позбавлена цих складнощів – по-перше, через те, що їй тоді було тільки шістнадцять, і вона ще не встигла ні в кого закохатися настільки, щоб спаскудити власну репутацію, а по-друге – вони жили в такій далекій провінції, що чутки звідти нізащо б не дійшли до столиці, хіба вони були б вже аж надто скандальними.
Панна Орс тим часом змахнула величезним павиним пером, що вмостилося між її пишними кудрями, і пішла геть, а майже п’ять десятків дівчат поплелися за нею, як зграйка загублених, наляканих каченят. Йовіла також пішла слідом; вона озиралася в усі боки, намагаючись знайти очима Сару, але та десь запропала, і зрештою Йовіла покинула спроби, натомість зосереджуючись на конкурсантках.
