Світло в темряві - Bogdana reider

Вони вирішили зустрітися наступного дня в затишному куточку міста, де часто проводили час разом, щоб обговорити можливі подальші кроки. Лейра відчувала, що їхній зв’язок з Венаром — це щось більше, ніж просто романтичне захоплення. Це було партнерство, яке допомагало їм обом ставати кращими версіями себе. Коли вони зустрілися, Лейра виглядала зосередженою і трохи схвильованою. Вона почала з питання, яке не давало їй спокою:

— Венаре, як ми можемо бути разом, якщо нас розділяє не лише Орден, але й наші обов'язки перед різними сторонами? Венар, який був певен у своєму рішенні, ніжно взяв її за руку.

— Ми повинні знайти спосіб об'єднати наші життя, не зраджуючи своїм принципам. Я знаю, що це нелегко, але я вірю, що ми зможемо це зробити. Ваші з Лю  батьки змогли це зробити  він залишився сітхом, а вона джедаям  твоїх спогадів вони обоє бʼються проти того темного джедая, а на скільки я памʼятаю ваш меч забирають коли ви покидаєте Орден 

— Так моя мати залишилась джедаєм, хоча мені було тоді лише пʼять я чітку памʼятаю що в неї був меч голубого коляру. Як би знати як мій батько тоді обдурив  раду .

— Може він прикинувся сірим джедаєм  їх енергетика чімось схожа з Ситхами, але все ж таки достатньо відрізняється, щоб приховати справжню сутність. Можливо, ми могли б втілити подібний план, — розмірковував Венар, час від часу кидаючи погляд на Лейру, щоб оцінити її реакцію. Лейра, слухаючи його, задумливо кивнула. Її розум був занурений у спогади про дитинство, про батьків, які, попри всі перешкоди, знайшли спосіб бути разом. Вона знала, що це можливо, але чи зможуть вони з Венаром повторити цей шлях?

Венар почав повільно роздягати її  покриваючі  тіло своей джедайки поцілунками зараз коли вихід з їх проблеми рисувався  він хотів зайнятися куди більш приємними речами чім розмови . Венар ніжно роздягав Лейру, його дотики були сповнені любові та турботи. Її шкіра відповідала на кожний дотик, її тіло тремтіло від передчуття  вони не займалися коханням майже тиждень  і тому Лейра з готовністю прийняла все що Венар її давав .Його губи ніжно торкнулися її шиї, повільно спускаючись вниз, залишаючи слід гарячих поцілунків на її тілі. Лейра зітхала, відчуваючи, як її тіло наповнюється хвилями задоволення. Її руки м'яко ковзали по його спині, відчуваючи кожен мускул, кожен дотик .Ця джедайка була повністю в его владі, але  також він зрозумів що він теж попав під владу цих голубих очей  

— Не стримуйся  прошепотіла вона сантиметрі від его губ .Він завжди контролював себе  в ліжку вона ж хотіла  іншого — Не  стримуй свою сутність .

— О я  намагаюсь бути ніжним з нею, а моя ельфійка хочеться чогось гострішого  . Його очі блиснули  янтарно жовтим видавши тім самим его справжньо сутність.Венар відчував, як його серце билося швидше від адреналіну і пристрасті, коли він дивився в очі Лейри. Її бажання побачити його справжню сутність розбудило в ньому щось глибоке і первісне. Він знав, що цей момент буде вирішальним для їхніх стосунків.

— Ти дійсно хочеш побачити, ким я є насправді? — запитав він, його голос став глибшим і більш інтенсивним. Лейра кивнула, її очі блищали від передчуття. Вона відчувала, що цей момент змінить їхні стосунки назавжди, але вона була готова прийняти це. Венар більше не стримувався. Його дотики стали більш рішучими, а поцілунки — глибшими та пристраснішими. Він відчував, як його темна сторона вливається в цей момент, надаючи йому сили та впевненості. Лейра відповіла на ці зміни з готовністю і пристрастю, її тіло тремтіло від задоволення.Зазвичай він любив, коли Лейра рухалася на ньому, але сьогодні, коли вона хотіла осідлати його, Венар притиснув її до ліжка.

— Не сьогодні, ельфійко, — сказав він з посмішкою, його очі блищали янтарно-жовтим світлом.

Його руки ковзнули по її тілу, відчуваючи кожен вигин, кожну криву. Він був обережний, але водночас рішучий. Його дотики були сповнені пристрасті та сили, і Лейра відчувала, як її тіло відповідає на ці дотики з кожним подихом.

Вони були як дві стихії, що зливаються в одну, їхнє кохання було потужним і незламним. Кожен дотик, кожен поцілунок був як обіцянка, що вони будуть разом, всупереч всім перешкодам.

— Ти моя, — прошепотів Венар, його голос був глибоким і пристрасним. — І я не дозволю нічому і нікому розлучити нас. Лейра відповіла на його слова з однаковою пристрастю, її руки стискали його спину, а губи шепотіли слова любові та відданості. Вони були як одне ціле, їхні тіла і душі злилися в єдиному пориві кохання. Коли все закінчилося, вони лежали поруч, дихаючи важко, але щасливо. Їхні руки були сплетені, а серця билися в унісон. Вони знали, що цей момент змінив їхні стосунки назавжди, але вони були готові прийняти це.  

—  Мені подобається твої янтарні очі  промовила вона  піднявши голову і подавшись на нього  їх тіла все ще були переплетені .  Венар посміхнувся, дивлячись у її очі. Їхній момент пристрасті залишив відбиток на обох, але водночас він відкрив новий рівень їхніх стосунків. Він ніжно погладив Лейру по волоссю, відчуваючи, як її тепле тіло притискається до нього.

— Я радий, що ти приймаєш мене таким, який я є, — відповів він, його голос був м'яким і глибоким. — Ми пройшли довгий шлях, і я відчуваю, що попереду у нас ще багато випробувань. Але разом ми зможемо подолати все. Лейра обвила руки навколо його шиї, притискаючись ще ближче. Її серце билося рівно і спокійно, наче вона знайшла своє місце у світі поруч з Венаром.

— Ми знайдемо спосіб бути разом, — твердо сказала вона. — Я вірю в нас. Венар кивнув, відчуваючи, як його рішучість зміцнюється. Він знав, що їхній шлях буде нелегким, але він був готовий боротися за їхнє кохання.

— Завтра ми почнемо шукати способи розв'язати наші проблеми, — сказав він, ніжно цілуючи її в лоб. — Але зараз давай просто насолоджуватися цим моментом. Прошепотів Він дивлячись на неї вже своїми темно коричневими очима  Вона  притулилася до нього ближче