Академія Червоної корони. Навчання - Анна Мінаєва

— Давай потім це обговоримо, — пошепки попросила подругу. — Нічого серйозного, клянусь.

Вона тільки кивнула і помітно розслабилася.

— Леді та лорди, — заговорив Горейн Евуд у тиші, що утворилася за якусь мить, — не мучитиму вас сьогодні жагою і голодом, простими і до пліток. Скажу коротко. У цей день ми відзначимо те, що лорд, що стоїть перед вами, отримує від мене дар. Хамарт де Лавінд, голова моєї гвардії, головний генерал і талановитий маг... З цього моменту він стає моєю правою рукою і моїм наступником. Як тільки боги вирішать, що настала моя година відвідати їхні чертоги, саме Хамарт де Лавінд поведе всіх вас у світле майбутнє. У нові завоювання.

Імператор замовк, навколо мене зашуміли оплески, а за мить заграла музика. Спочатку тихо, потім поступово набираючи обертів. Перші пари закружляли в танці. А Вів перехопила мене під лікоть і потягла до вікна.

— То що він хотів?

— Ти накинула заклинання? — прошипіла я їй у відповідь, радіючи тільки тому, що імператор теж не любив ходити навколо важливих звісток.

— Я схожа на самогубцю? — підняла вона брову. — Не можна ж чаклувати.

— Якщо пробити пролом у їхніх чарах, то можна, — похитала я головою. — Але я поки що не змогла.

— Ну, якщо ти не змогла, то куди мені, — усміхнулася вона, намагаючись якось замаскувати нашу розмову. — Думаєш, нас підслуховують?

— Скоріше за все так.

Вона кивнула і спритно перевела розмову на свій диплом. Тут пішли в хід слова і звороти, які жодна поважає себе леді і знати не повинна. Але що там, хто не без гріха?

— Леді Лорейн, — від звучання цього голосу мене стало зле. А те, що гад примудрився підкрастися до мене зі спини і зовсім розлютило. Порушує все правила світського прийому, та ще й так нахабно!