Гра в кохання - Ліра Куміра

- Вам краще повернутися всередину. Тут холодно і мокро, можете застудитися, - запропонував він, жестом вказуючи на двері.

Я вагалася. Мені не хотілося повертатися в офіс, але й стояти тут, мерзнути під дощем, теж не здавалося найкращою ідеєю.

- Гаразд, - зітхнула і попрямувала до виходу.

Стефан галантно притримав переді мною двері, і я ступила всередину. За спиною пролунав глухий хлопок.

Я завмерла, озирнувшись. На сходовому майданчику було порожньо.

- Гей... - тихо покликала я, але у відповідь мені відгукнулася тільки тиша.

Хм. І куди він подівся?

Шановні мої читачі! Запрошую вас до моєї коротенької історії, яка несподівано вималювалася у моїй голові. Вирішила себе спробувати в не ритаманному мені амплуа, але книжка буде невеличкою, і я зрозумію, чи моє це. Буду дуже вдячна за вашу підтримку, коментарі та лайки. Ласкаво прошу в свій ігор, кохання та несподіванок!