Обираю тебе - Вікторія Франко

— Справа в усьому... — видихнула змучено, й миттю вивільнилася з коханих обіймів. Швидко попрямувала в коридор і стягнувши на ходу свою куртку з вішака, міцно вчепилася у дверну ручку.

— Єво, ти не зможеш тікати від проблеми вічно. Разом ми зможемо усе подолати. Лише довірся мені, як робила це раніше, — з благанням в голосі промовив Адам, від чого хребтом побігли зрадливі мурашки.

Обернувшись через плече, я зустрілася поглядом з найгарнішими у світі карими очима, що захлиналися розчаруванням і спустошенням. Аби ж хто тільки знав, як мені було боляче дивитися в них в цей момент... Ледве проштовхнувши грудку в горлі, я з силою штовхнула двері й вкотре втекла з дому. Дорогою в нікуди стирала зі щік пекучі сльози, що перед цим застилали очі.