Велике Стерво - Анна Di

---

Минуло вже майже два місяці після всіх тих подій. Літо, спека. 

Юля вирішила взяти відпустку на два тижні й поїхати на море. З Максимом вони начебто помирилися, і сперечалися як раніше, але між ними все одно відчувається якась напруга. Алісі ж тепер доводиться виконувати не тільки свою роботу, а ще й обов'язки асистентки. Брати когось на заміну вона не бачила сенсу — вводити нову людину в курс справи зайняло б більше часу, ніж тривала б сама відпустка.

А так, усе йшло своєю чергою: дім, робота, друзі та притулок. 

Після того, як посадили головного бухгалтера та керівника адміністративного відділу, на Алісу намагалися навіть не дивитися. Справа була не в презирстві — навпаки, її поважали, але й боялися. Здавалося, варто їй лише забажати, і на кожного тут знайдуться якісь грішки… Адже жоден не святий.

Насправді, Алісу таке становище тільки веселило. Вона навіть жартувала, що всі вважають її всемогутньою — ніби досить одного помаху магічної палички, й на столі з’явиться повне досьє на будь-кого. 

В корпоративному чаті навіть завірусився мем: хтось знайшов фото Аліси, де вона вказує рукою кудись убік із дуже серйозним обличчям, прифотошопив магічну паличку і підписав: 

*Якщо ви не підготуєте звіт, до вас завітає ТА, про кого не можна говорити, і всі гріхи повернуться до вас.*

Аліса з Юлею довго реготали. Жартівника швидко знайшли — ним виявився один із айтішників. Але, на здивування всіх, його не звільнили. Навпаки — дівчата якось навіть зустріли його в коридорі: бідолаха аж зблід. Аліса, підтримуючи свою репутацію, просто мовчки кивнула, а Юля потайки показала йому великий палець вгору.

---

Учора Юля поїхала, тепер два тижні вони будуть тільки на телефонному зв'язку. 

Аліса ж, повернувшись додому, вирішила влаштувати собі святкову вечерю — без будь-якої причини, просто тому, що захотілося. 

Після роботи вона заїхала в супермаркет і тепер викладала продукти на стіл: тушку качки для запікання з яблуками та чорносливом, овочі й фрукти для салату, пляшку улюбленого білого вина і вишневе тістечко, від якого просто не могла відмовитись.

Вона вже збиралася зробити маринад для качки, як її відволік дзвінок мобільного. 

— Певно, Юля скучила, — посміхнулася Аліса і поглянула на екран, щоб упевнитися в здогадці. 

Але цього разу вона помилилася. 

— Ну ні, тільки не сьогодні... — посмішка зникла з її обличчя. Зітхнувши, вона глянула на свою майбутню вечерю й прийняла виклик.

Аліса навіть не встигла нічого сказати, як у слухавці залунало: 

— Це ти винна! Це все через тебе! — їй навіть довелося відвести телефон від вуха, щоб не оглухнути.

— І тобі доброго вечора, сестричко, — промовила вона, коли Ліна нарешті трохи заспокоїлася. — Що ж я такого зробила? Ми з тобою вже пів року не бачилися й майже стільки ж не спілкувалися.

— Через тебе! — знову почала набирати оберти Ліна. 

Аліса без зайвих церемоній скинула дзвінок.

Вона була впевнена: Ліна все одно передзвонить. Не висловити всі претензії — це для сестри просто неприпустимо. І не помилилася: за секунду телефон знову задзвонив.

Аліса відповіла, і поки Евеліна не почала вдруге кричати, твердо сказала: 

— Якщо будеш розмовляти зі мною в такому ж тоні, як щойно, я щоразу кидатиму слухавку. А тепер я слухаю. Що там через мене?

Ліна трохи вгамувалася, але все одно говорила зло: 

— Через те, що ти не скидала нам гроші останні місяці, мій Толя не зміг виплатити борг. І через це мама потрапила до лікарні!

Від такої нісенітниці Аліса спочатку навіть не зрозуміла, про що йдеться. Але потім сенс її слів дійшов.

— В сенсі, мама в лікарні? І до чого тут борги твого чоловіка? — запитала вона, намагаючись зберігати спокій.

— В прямому, — зловтішно продовжила Ліна. — Квартиру можуть забрати за борги. Мама дізналася і в неї стався серцевий напад! А якби ти давала гроші, цього б не сталося! — знову зірвалася на істерику молодша сестра.

— Та стули вже пельку! — не витримала Аліса і різко підвищила голос, що було для неї зовсім не характерно. — Мені зараз абсолютно наплювати на те, які борги наробив твій Толя! Скажи краще, в якій лікарні мама!

— В Центральній кардіологічній, — пробурмотіла Ліна, зрозумівши, що далі краще сестру не провокувати.

— Я вже виїжджаю. Щоб коли приїду, ти сиділа там із чоловіком і чекала на мене. Зрозуміло?! — розлючено промовила Аліса і швидко заховала сиру качку в холодильник.

— Зрозуміло, — пробубоніла Ліна і закінчила дзвінок.

Аліса швидко переодяглася, дістала трохи грошей із заначки, взяла сумку з ключами й вибігла з квартири.

По дорозі до лікарні вона зателефонувала Максиму:

— Алло, — озвався він весело. — Чого дзвониш?

— Привіт, у мене проблеми, — серйозно відповіла Аліса.

— Що сталося? — голос Максима одразу змінився, став тривожним.

— Не зовсім у мене, — виправилась дівчина. — У родини.

— І що вони там уже утнули? — скептично спитав Максим, добре знаючи про її стосунки з рідними.

— Точно ще не знаю, але мова йде про якісь борги чоловіка Ліни. Через них можуть забрати квартиру. Я зараз їду в лікарню — детальніше дізнаюся.

— А в лікарню навіщо? Заздалегідь, щоб їх могли відкачати? — спробував пожартувати Максим.

Аліса не відреагувала:

— У мами серцевий напад через ці новини.

— Вибач, це було недоречно, — щиро перепросив він. — В якій лікарні вона? Краще вирішувати все одразу, не зволікати.

— У Центральній кардіологічній. Я вже майже доїхала, — повідомила вона, звертаючи на стоянку лікарні.

— Я буду через десять хвилин. Якраз неподалік.

— Вибач, я не подумала, що в тебе, можливо, були плани, — винувато промовила дівчина.

— Перестань, — перебив її Максим. — Для того й друзі, щоб допомагати одне одному в будь-який момент.

— Дякую. Я надішлю тобі в повідомленні, яка палата.