Дежавю (deja vu) - The goddess Aphrodite

Коли Роза побачила Максима після кількох років розлуки, її серце затремтіло від знайомих емоцій. Вони стояли один перед одним у кафе, в тому самому місці, де все колись почалося. Спершу їхні погляди були обережними, наче перевіряли, чи можуть вони знову зійтись, чи їхня зв'язок все ще існує.

Максим перший наблизився до неї, і його руки, здається, були готові обійняти її, ніби для того, щоб повернути все назад. Роза не могла зупинити те, що відчувала — цей потяг до нього, цей теплий спогад про моменти, коли вони не могли відвести один від одного погляду. Вона обережно простягнула йому руки, і він одразу взяв їх в свої.

І ось, коли між ними нарешті запала тиша, і вони не знали, з чого почати, Максим нахилився і поцілував її в щоку. Це був легкий, але сповнений глибокого змісту поцілунок, який пробудив у ній цілу низку спогадів і відчуттів. Роза відчула, як її серце б’ється швидше. Вона відповіла йому на цей поцілунок, не в силах стримати бажання бути з ним знову, навіть якщо вона боялася.

— Я скучав за тобою, — сказав він, відходячи на кілька сантиметрів і поглядаючи на неї так, ніби це було важливо для нього більше, ніж слова.

Її серце здригнулося, і вона відповіла йому тими самими словами, що він колись сказав їй в юності, коли вони були разом, без обмежень і наївно щасливі. Тепер це звучало інакше. Вони обидва виросли, змінювались, і це відображалось у їхніх поглядах. Але між ними залишалася та сама магія, яка не зникла.

Поцілунок став глибшим, і вже після кількох хвилин їхні губи не могли розлучитися. Вона відчула, як його рука ковзає по її спині, притягуючи ближче, і її серце разом із ним почало відновлюватися, знову заповнюватися тим самим відчуттям безпеки і тепла.

— Ти все ще та сама, — прошепотів він, і її погляд наповнився ніжністю, а серце почало битися швидше.