Поетичні твори - Федькович Юрій

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 44-45.

ОЙ НІЧКА ТО ТИХА

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 42-43.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 45-46.

ОЙ ВИЙДУ Я З ХАТИ

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 43-45.

В автографі (лист до А. Кобилянського від 24 вересня 1861 р.) цей твір має назву «Думка» (ІЛ, ф. 58, № 90).

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 46-48.

СПІВАНКА

Вперше надруковано у газ. «Слово», 1861, № 84.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 48.

Сучасний дослідник повідомляє: «Співанка» Федьковича є сплавом кількох пісенних мотивів. Перші рядки твору поет бере з козацької побутової пісні:

Зашуміли темні лози

Козакові при дорозі.

Сюди блудить, туди блудить,

Під собою коня нудить.

(Пазяк М. М. Юрій Федькович і народна творчість, с. 62).

МАРШ НА ІТАЛІЮ

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 46-47.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 49.

Це варіант вірша «Виправа в поле» (с. 34-35 нашого видання).

У ВЕРОНІ

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 50-51.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 51.

Це друга, лаконічніша й краща редакція однойменного вірша, опублікованого в додатку до «Slov-а na slovo».

Збереглася копія Федьковичевих віршів «Товариш» та «У Вероні» (друга редакція), зроблена рукою А. Кобилянського чесько-латинською транскрипцією (ІЛ, ф. 58, № 77). Під першим твором стоїть літера «F.», під другим - підпис «Josef Fedjkovyč», під обома - однакова дата: «3 juli [1] 861».

Вірш «Товариш» згодом О. Маковей опублікував у Писаннях, т. 4, с. 563-564, при тому звернув увагу, що А. Кобилянський у копії до рядка «Чого ж то мій брат заплакався?» додав іронічну замітку: «Крепкі наші вояки! А як лиш пла́кати знають!..» Мабуть, через цю критику, висловлює здогад Маковей, поет не включив твір до своєї першої збірки.

Щодо «співанки» «У Вероні», то народний варіант її у 70-х роках XIX ст. записав етнограф і фольклорист Г. Купчанко. Запис увійшов до видання О. Лоначевського «Сборник песен буковинского народа» (К., 1875, с. 291).

ТОВАРИШІ

Вперше надруковано в газ. «Слово», 1861, № 48, з підзаголовком «Думка».

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 52-54.

Вірш написано на основі італійських воєнних вражень, але є в ньому багато фольклорних мотивів. Порівняємо для прикладу рядки «Ци то в полі над Маджентов три вірлове в’ються. Ци то в полі під Маджентов три царове б’ються?» із рядками пісні «Ой поїхав Романонько до Сучави на ярмарок», надрукованої в 1837 р. у «Русалці Дністровій»: «Що то в полі за димове? Чи то вірли крильма б’ються, Чи овчарі з турми гонять?..» (цит. за виданням-фотокопією: «Русалка Дністрова». К., 1972, с. 3). Див. також прим. до поезії «Під Маджентов».

ТРУПАРНЯ

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 66-67.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 56.

КОЗАК

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 67-68.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 57.

Після виходу в світ збірки «Поезії» Федькович опублікував свій німецький переклад вірша - «Der Kosak» («Sonntagsblatt der Bukowina» - «Буковинський недільний листок», 1862, № 5).

ЧОМУ?

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 68-69.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 57-58.

У ПОЛІ, ГЕЙ, У ПОЛІ!

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 70-73.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 59-61.

НА МОГИЛІ МОГО БРАТА

Варіант А вперше надруковано в газ. «Слово», 1861, № 76.

Автограф, що зберігається у поетовому листі до А. Кобилянського від 24 вересня 1861 р. (ІЛ, ф. 58, № 90), значно відрізняється від публікації, особливо у другому восьмирядді. Наводимо його повністю:

НА МОГИЛІ МОГО БРАТА

А

Весна ся вернула, всі пташки щебечуть,

Цвітами ся криє все поле,

То ж піду на цвинтар - не піду, полечу

До моїх там братей, соколей;

І возьму шездару, і пісеньку зложу

О цвіті, о воні, о маю,

І бідним камраттям на цвинтарнім ложу

На струнах червоних заграю.

Но заки я піду камраття-молодці

Шездаров і піснев вітати,

То піду до того там гробу на боці,

Що онде за муром видати.

Там спить мій товариш - о, бідна могила!

Ні хрестика видно, ні плити!

Там люди не ходя, сльоза там не плила,-

Там буду з шездаров тужити.

Автограф варіанта Б невідомий. І. Франко у Писаннях супроводжував цей варіант приміткою: «В тій скороченій формі ся думка перейшла в уста народу, а відси - в співаники (див.: Руський співаник. Уложив Кость Паньківський. Накладом тов. «Просвіта». У Львові, 1888, стор. 239-240). Чи і коли Федькович доконав сеї перерібки - не знаємо».

Вірш подається за вид.: Писання, т. 1, с. 63-64.

ЯК Я, БРАТТЯ, РАЗ СКОНАЮ

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 77-78.

Автограф у листі Ю. Федьковича до А. Кобилянського від 24 вересня 1861 р. (ІЛ, ф. 58, № 90). Різночитання переважно правописного характеру.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 65.

На слова поезії композитор С. Людкевич створив чоловічий хор. На цей текст відома також народна пісня.

КОНЕЦЬ

Вперше надруковано у зб. Поезії, с. 79.

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 66.