Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Класика » т. 1 - Оповідання - Винниченко В. К.

т. 1 - Оповідання - Винниченко В. К.

Читаємо онлайн т. 1 - Оповідання - Винниченко В. К.
Хай його садовлять «під арест», хай віддають «під суд», а він більше не буде секретарювати в «собаки».

У четвертім взводі раптом чується голосна, злісна балачка Сидора Йванича: чути - лає когось. Крик стає дужчий, потім чути якусь команду, тихо, далі знову команда й тупання багатьох ніг. У дверях грізно з’являється Сидір Іванич.

- Вставать!..- кричить він голосно.- Одєватця! У лагері! - Мандрикіну, видно, хочеться сказати, що рано ще, є наказ у три години виходити з казарми, але він зиркає на червоне, зле обличчя фельдфебеля й мовчки почина натягати мундира. Всі теж мовчки встають, будять тих, що сплять, і одягаються. Хутко чується фельдфебелів крик у другім і першім взводі, чується його лайка, команда, вигукування.

- Тольки й знаєте спать...- сопочи, проходить він у канцелярію.- «Полагаєтся»... З ними как з людьми, а они тібє «полагаєтця»... Скоро мінє!.. Стройсь!.. Чого там копаєтесь?

Сон, тишу - як злизало з казарми. Дзвін лопат, сокир, крик унтерів, шепотіння й злісне, похмуре бурмотіння крізь зуби рядових, шарудіння ніг... Вистроїлись...

Сидір Іванич обходить, пильно озирає кожного, а надто Мандрикіна, дає команду, й рота, стукаючи чобітьми, подзенькуючи лопатами й сокирами, з шумом виходить із казарми.

Сидір Іванич обходить порожні взводи, кидає оком на дневальних і йде в канцелярію..

Настає тиша. На стіні цокає годинник і нудно-нудно так вимовляє: «ось - так! ось - так!» Сидір Іванич довго стоїть біля вікна й задумливо, сумно, дивиться надвір; потім, зідхнувши, йде за перегородку, сіда на ліжко біля столика й почина передивлятись шклянки й пляшечки з лікарствами. А на губах йому стоїть гірка, іронічна посмішка й іноді ледве чутно виривається з них.

- Мнімий...

 

 

 

____________

 

Книга оцифрована в рамках проекту

 

«СУСПІЛЬНЕ ОЦИФРУВАННЯ»

 

Вичитування тексту:

 

«Заручини» - Дарья Шилова

 

«Контрасти», «Антрепреньор Гаркун-Задунайський», «Голота», «Біля машини» - Оксана Боров’як

 

«Мнімий господін» - Маргарита Ейсмонт-Зігура

 

Винниченко Володимир Кирилович

 

ОПОВІДАННЯ

 

Том 1

 

 

 

337

 

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

В. Винниченко. Твори. Том 1. Видання третє. Оповідання. Видавництво «Книгоспілка», Київ,1930

 

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

Книга оцифрована в рамках проекту

«СУСПІЛЬНЕ ОЦИФРУВАННЯ»

Вичитування тексту:

«Заручини» - Дарья Шилова, «Контрасти», «Антрепреньор Гаркун-Задунайський», «Голота», «Біля машини» - Оксана Боров’як, «Мнімий господін» - Маргарита Ейсмонт-Зігура

 

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2021

 

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2021

1 - Мушу дати коротеньке пояснення. Мандрикін за часи свого секретарства не насмілювався не то шо словом, але й одною літерою змінити проказане автором, Сидором Іваничем. Правда, він це спочатку одважувався робити, але коли Сидір Іванич звернув його увагу на свої авторські права, підкріпивши їх обіцянкою «вимазать йому всю морду чорнилом», як тільки він ще хоч раз повторить свої намагання,- Мандрикін схаменувся й потім до літери вже записував кожне слово Сидора Йванича. Певна річ, що я з свого боку тим паче стою за недоторканість творів без згоди автора. Тому, читаючи цю «Історію N-ского полка і. т. і.», читачі можуть читать її з такою ж увагою, якби рука самого Сидора Йванича записувала його думки на папір.

Відгуки про книгу т. 1 - Оповідання - Винниченко В. К. (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: