Діалоги - Луцій Анней Сенека
Зараз ви тримаєте в руках одну з наших книг, яку ми створювали для того, щоб здивувати та зацікавити Вас. Ми дбаємо про задоволення найвимогливіших читацьких смаків. Будьте разом з нами!
Видавництво «Апріорі».
Мистецтво слова, втілене у книзі.
Сенека Луцій Анней
С 31 Діалоги / Луцій Анней Сенека ; пер. з лат. Андрій Содомора. — Львів: Апріорі, 2016. — 320 с.
ISBN 978-617-629-310-1
ББК К)3(0)323-231.3Сенека-065
ISBN 978-617-629-310-1
Науково-популярне видання
Луцій Анней Сенека
ДІАЛОГИ
Переклав з латинської
Андрій Содомора
Видавець Юрій Николишин
Заступник директора Святослав Шот
Обкладинка Наталя Крістєва
Редактор Тетяна Хоменко
Технічний редактор Надія Стахур
Відповідальний за випуск Валентина Хомів
Свідоцтво держреєстру: серія ДК № 3684 від 27.01.2010 р.
Підписано до друку 11.03.2016 р. Формат 70x100/32.
Папір офс. Друк офсетн. Гарнітура РТ Serif.
Умовн. друк. арк. 12,9. Умовн. фарбовідб. 13,5.
Обл.-вид. арк. 11,8. Наклад 1000 прим.
ПП «Видавництво «Апріорі»
79000, м. Львів, вул. Сковороди, 4
тел./факс (032) 235-62-18, моб. 095-64-54-255, 067-314-05-10.
Для листування: 79000, м. Львів, а/с 242,
e-mail: [email protected], www.apriori.lviv.ua
Примітки до електронної версії
Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником
С. 42: <…> (Горацієве «Sapere aude!», зважся бути [розумнним] => розумним, стало гаслом Просвітницької доби) <…>
С. 279: Про розбещеність деградованих верств римського [суспільста] => суспільства за часів Імперії, про небувале, що переходило будь-які межі, догоджання шлунку на постійних гостинах <…>
С. 310: Згідно з міфом, він брав участь у боротьбі титанів проти Зевса; за кару, змушений вічно тримати на [плеча] => плечах небосхил.
Примітки
1
Римська цифра тут і далі означає номер листа, діалога, наступна, арабська, у «Листах» — параграф. Прийняті скорочення: «Моральні листи до Луцілія» — Листи; «Про короткочасність життя» — Коротк.; «Про щасливе життя» — Щасл.; «Про спокій душі» — Спок.; «Про дозвілля» — Дозв.; «Про стійкість мудреця» — Стійк.
2
Про людину — коваля своєї долі — говорив римський державний діяч Аппій Клавдій Сліпий (IV—III ст. до н. е.).
3
Грец. stoa — колона, стояк; в Атенах, в опертому на колонах, розмальованому Полігнотом портику викладав філософ Зенон, через те його послідовників називали стоїками.
4
Див. Листи, CVII, 11.
5
Спечний… Пес. — Сіріус (у сузір’ї Великого Пса); з його появою, всередині літа, наступала особливо спекотна пора.
6
Див.: Рогович М., Кирик Д. Філософія Арістотеля на Україні (XIV — перша половина XVIII ст.) // Філософська думка. — 1978. — № 6. — С. 97.
7
Див.: Studia nad arianizmem. — Warszawa, 1959; Ziomek J. Renesans. — Warszawa, 1973. — S. 129—197; Паславський I. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці XVI — першій третині XVII ст. — К., 1984.
8
Див.: Захара И. Философское наследие Сенеки в Киево-Могилянской академии. Отечественная философская мысль XI—XVIII вв. и греческая культура. — К., 1991.
9
Рогович М. Теоретичні джерела філософії Григорія Сковороди: методичні рекомендації для студентів. — Львів, 1993. — С. 12.
10
Згадаймо улюблений зразок мужності для стоїків — Муція Сцеволу, який, спокійно дивлячись ворогові в вічі, сам поклав правицю на жарівню, що була приготована йому для тортур.
11
Цікаво, одначе, що в наш час саме німецький автор видав містку монографію про Сенеку в Іспанії: Blüher К. A. Seneca in Spanien. — Bern u. München, 1969. Не менш цікавою і потрібного нині була б книжка «Сенека в Україні».
12
Рукописи перекладів І. Огоновського зберігаються в Центральному державному історичному архіві України у Львові (ф. 309, оп. 1, спр. 1844).
Коментарі
1
Сенека адресує свій діалог Павліну, який на той час відповідав за постачання продуктів у державі, за їхню кількість, якість, транспортування, зберігання і розподіл, — був префектом аннони (Аннона — богиня врожаю; звідси — аннона: річний врожай, збір продукції, переважно сільськогосподарської, хлібної); цю посаду міг займати римський громадянин, який належав до стану вершників і попередньо був прокуратором якоїсь із провінцій. Із виконанням обов’язків префекта аннони пов’язаний один із найвідоміших латинських афоризмів: Navigare necesse est, vivere non est necesse (плисти — конечне; жити — не конче). Так, за словами Плутарха, сказав Помпей, якому сенат надав надзвичайні повноваження для доставки хліба в Рим. Коли завантажені судна готувались відчалити від берегів Сицилії, що була важливою житницею Риму, здійнялася буря, плисти було небезпечно. Тоді-то, першим піднявшись на судно, Помпей і виголосив ті знамениті слова.
2
Природа не злоблива (maligna), навпаки, — зичлива (benigna) для людей, а що життя коротке, то це не вина природи, а людини, яка погано розпоряджається життям, отже, — часом; звідси й традиційні «нарікальні» епітети часу: «швидкоплинний, перелітний, заздрісний, злобливий тощо».
3
Мова про Гіппократа, знаменитого грецького лікаря (V—IV ст. до н. е.). Він, однак, не нарікає на короткочасність життя загалом, а лише зауважує, що воно надто коротке для того, щоб набути знань, потрібних для оволодіння обраним ремеслом (мистецтвом); у доланні цього парадоксу (неможливо, але треба) — запорука руху вперед, поступу.
4
…вступив у суперечку із природою… — отже — з богом: філософи-стоїки ототожнювали природу з богом,