Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту - ХОН Юні

Тут можна знову пригадати стоїків: треба зосереджуватися на тому, що ви можете контролювати, тобто на власних думках і діях.

Будь-хто, від релігійних лідерів до психотерапевтів, скаже, що найкращий нефармакологічний засіб лікування депресії — це допомога іншим людям. Цей же принцип можна застосовувати й у разі соціального тривожного розладу: найкращий нефармакологічний засіб — це нунчі. Ви можете скористатися силою нунчі, щоб спрямувати енергію не на власний дискомфорт, а на своє оточення.

Буддисти вважають тривожні розлади проявом «мавпячого мозку». Уявіть своє хвилювання як розсмикану галасливу мавпочку, якої ви не можете здихатися, оскільки вона становить частину вашої психіки. Якщо намагатися подолати мавпу чи закувати її в кайдани, вона розлютиться й галасуватиме ще більше. Утім, ви можете жбурнути їй абищо, що її відволікатиме: «Нумо, хапаймо це, мавпочко! Молодець, розумако моя!» Можливо, і не варто промовляти це вголос, особливо якщо ви в залі ООН і збираєтеся проголошувати промову чи перебуваєте в подібній ситуації, але ви зрозуміли, у чому полягає моя ідея.

Буддисти також уважають, що можна відволікти мавпу, змусивши її зосередитися на диханні. Тож коли ви відчуваєте панічну атаку, намагайтеся дихати глибоко та спокійно. Пам’ятайте, наступні декілька хвилин ви мусите лише спостерігати за навколишнім світом. «Ми лише спостерігачі, мавпочко».

Якщо напад тривоги починається під час розмови з кимось, згадайте правило нунчі № 1 і звільніть свій розум. Не думайте про те, яке враження ви справите на співрозмовників. Уважно проаналізуйте їхню поведінку, наче вам заплатили за написання розлогого звіту про цих людей у стилі Шерлока Голмса. Подумки робіть нотатки: можливо, ваш співрозмовник засапався? Якщо це так, чи страждає він від астми? Або просто не у формі? А може, він нервується, як і ви! Помітили пляму на плечі? Можливо, це немовля зригнуло? Уявіть собі цю жінку з плямою на плечі в кімнаті з дитиною. Як вона перевдягає маля? Який вигляд має її кімната у вашій уяві: чи оформлено її в рожевих, блакитних або ґендерно-нейтральних тонах? Вимальовуючи в усіх подробицях світ свого співрозмовника, ви можете дійти хибних висновків, але наразі це не має значення, оскільки цієї миті ви намагаєтеся відволіктися від власних емоцій і послабити тривожність. Якщо присутність людей усе ще гнітить вас, не зосереджуйтеся на окремих співрозмовниках. Згадайте, що одиниця обліку нунчі — це приміщення. Погляньте на себе ніби збоку, уявіть кімнату, де ви спілкуєтеся з кимось, як полотно, схоже на величезні, на всю стіну зображення коронацій чи пікніків у музеях.

Знаю, коли ось-ось почнеться панічна атака через думки про потребу спілкування, яке спричинить значні наслідки, поради на кшталт «заспокойте свій розум» або «зосередьтеся на інших» викликають лише сарказм: «Овва, дякую, я зцілився!» І ви маєте рацію. Проте повірте, коли я кажу, що нунчі допоможе вам упоратися з найнеприємнішими ситуаціями у вашому житті, якщо ви зможете відволіктися від себе.

Щоб не хвилюватися через якісь банальні балачки, може, варто просто не долучатися до них? Можливо, треба трохи послухати, як спілкуються інші? Якщо ви будете уважно придивлятися та слухати — тобто скористаєтеся нунчі, хай йому грець! — люди нададуть вам достатньо інформації про те, що варто сказати.

Зверніть увагу, соціальний тривожний розлад відрізняється від ненависті до людей. На жаль, подолати цю ненависть нунчі вам не допоможе.

Як я вже згадувала, моє нунчі швидке не від природи. Я здобула цей хист, оскільки мусила пристосуватися до значних життєвих змін, коли мені було дванадцять років і моя сім’я виїхала зі США до Південної Кореї. Нунчі розвинулося в мене доволі пізно, і я досі розумію, що мені ще потрібно довго вчитися його використовувати.

Будь-хто принаймні декілька разів кардинально змінював своє життя, і я не виняток. Я неодноразово перебиралася з країни в країну, з міста в місто, мешкала у Франкфурті, Берліні, Парижі, Нью-Йорку, до того ж неодноразово поверталася в ці міста.

Я не стверджую, що постійні зміни місця проживання зробили мене кращою чи мудрішою людиною. Говорю лише, що цей досвід навчив мене пристосовуватися до оточення. Тому я можу впевнено стверджувати: попри те що вислів «усе, що нас не вбиває, робить нас сильнішими» — це, на мою думку, цілковита маячня, здатність спостерігати за навколишнім світом і пристосовуватися до нього, безперечно, допоможе вам стати сильнішими.

Зміна країни допомагає звернути увагу на відмінності між культурами, які можуть виявитися разючими. Цілком невинний у США жест уважатимуть непристойним в Італії. Неписані закони поведінки на дорозі в Європі й Азії суттєво відрізняються. Крім того, існують майже непомітні культурні відмінності в межах однієї країни, а іноді навіть одного міста. Здатність спостерігати за навколишнім світом і пристосовуватися до нього допоможе вам, хай де б ви опинилися.

«Довіряйте інтуїції» — ця порада не завжди настільки однозначна, як здається. Опинившись на побаченні з людиною, яка вам дійсно дуже подобається, ви не завжди можете визначити, на які думки впливає ваше «нутро», на які — мозок, на які — серце, а на які — статеві органи.

Іноді й нунчі може збити з пантелику. Наприклад, якщо у вас раптом холоне кров, то чи означає це напад ірраціональної тривожності, наприклад, страх, що якась качка хоче залізти до вашого помешкання й убити вас, або ж це нунчі намагається попередити вас про справжню небезпеку?

На мій погляд, певною мірою погане нунчі погане не саме по собі, проблема полягає в небажанні людини пов’язати його та власні вчинки. Починаючи підозрювати, що нова інформація спонукає її до певного рішення, людина затуляє нунчі рота, наче заручникові, якого запхали в багажник автівки. Вона боїться правди. Не хоче припустити, що й справді перетворилася на жалюгідну п’яничку або що, наприклад, красень-коханий їй бреше. Такій людині хотілося б відволіктися на захопливіші, хоч і несправжні проблеми… наприклад, качок-убивць.

Якщо ви не впевнені, що ваш страх — це наслідок ірраціональної тривожності чи намагання нунчі привернути вашу увагу до небезпеки, щонайперше визначте, де саме у вашому тілі виникає відповідне відчуття.

Коли нунчі одержало й опрацювало інформацію, будь-які сильні відчуття, наприклад страх, будуть більш вираженими у животі: холод у шлунку, намацальний, навіть жахливий. Під час панічної атаки ваш мозок-розумник намагається спантеличити вас, і відчуття виникає у двох місцях у тілі водночас — у голові й грудях, до того ж у грудях воно буде сильнішим. Якщо вам здається, що важке ковадло тисне вам на груди, заважаючи дихати, це прояв тривожності, а не наслідок роботи нунчі.

Нунчі активує інстинкт виживання, запускає реакцію «бийся або тікай». Саме ця