Смаки раю - Вольфґанґ Шивельбуш

Grässe, Theodor, Bierstudien. Dresden 1872.

Hackwood, F. W., Inns, Ales, and Drinking Customs of Old England.London. 1909.

Handwörterbuch der Staatswissenschaften, т. 1. Jena 1909: стаття «Alkoholfrage».

Handwörterbuch des deutschen Aberglaubens. Стаття «Trinken» і т. д.

Harrison, Brian, Drink and the Victorians. London 1971.

Hoffmann, M., 5000 Jahre Bier. Frankfurt am Main 1956.

Iles, C. M., Early Stages of English Public House Regulation (у кн.: The Economic Journal, № 13, с. 251–62).

Jeggle, Utz, Alkohol und Industrialisierung (у кн.: Hubert Cancik, ред.: Rausch, Ekstase, Mystik. Düsseldorf 1978, с. 78–94).

Kautsky, Karl, Der Alkoholismus und seine Bekämpfung (серія статей у «Die Neue Zeit», т. 9, № 2, 1891).

King, Frank A., Beer Has a History. London 1947.

Krücke, Carl, Deutsche Mäßigkeitsbestrebungen und vereine im Reformationszeitalter.(Archiv für Kulturgeschichte, т. 7, с. 13–30).

Lecky, William E. H., A History of England in the 18th Century. London 1878.

Löffler, Klemens, Vom Zutrinken (у кн.: Archiv für Kulturgeschichte, т. 6, с. 71–78).

Löffler, Klemens, Die ältesten Bierbücher. (Archiv für Kulturgeschichte, т. 7).

Mandelbaum, David G., Alcohol and Culture (у: Current Anthropology, т. 6, № 3, с. 281–288).

Mass Observation. The Pub and the People. A Worktown Study. London 1943.

Mauss, Marcel, Die Gabe (у кн.: Soziologie und Anthropologie 11, München 1975).

Michel, Carl, Geschichte des Biers von der ältesten Zeit bis zum Jahre1900. Augsburg 1901.

Monckton, H. A., A History of English Ale and Beer. London 1966.

Monckton, H. A., A History of the English Public House. London 1969.

Müller, J., Über Trinkstuben (у кн.: Zeitschrift für Kulturgeschichte, 1857, с. 719–32).

Patrick, C. H., Alcohol, Culture, and Society. Durham 1952.

Potthof, O. D. und Kossenhaschen, Georg, Kulturgeschichte der deutschenGaststätte. Berlin 1933.

Rauers, Friedrich, Kulturgeschichte der Gaststätte. Berlin 1941 (у 2 т.).

Samuelson, J., The History of Drink. London 1878.

Schiedlausky, Günther, Essen und Trinken. München 1956.

Schranka, Eduard Maria, Ein Buch vom Bier. Frankfurt/Oder 1886.

Schultze, Rudolf, Geschichte des Weins und der Trinkgelage. Berlin 1867.

Specht, Franz Anton, Gastmähler und Trinkgelage bei den Deutschen. Stuttgart 1887.

Spiller, Brian, Victorian Public Houses. New York 1973.

Thomas, Dorothy S., Social Aspects of the Business Cycle. London 1925 (зокрема див. частину «Alcoholism and the Business Cycle», с. 127–132).

Webb, Sidney & Beatrice, The History of Liquor Licensing. London 1903 (репринтне видання 1963 р.).

Тютюн

Apperson, G. L., The Social History of Smoking. New York 1916.

Böse, Georg, Im blauen Dunst. Eine Kulturgeschichte des Rauchens.Stuttgart 1957.

Cohausen, Johann Heinrich, Satyrische Gedancken von der Pica Nasi,oder der Sehnsucht der Lüstern Nase. Das ist: Von dem heutigen Mißbrauch und schädlichen Effect des Schnupf-Tabacks… usw.Leipzig 1720.

Conte Corti, Egon Caesar, Die trockene Trunkenheit. Ursprung, Kampfund Triumph des Rauchens. Leipzig 1930 (містить докладну бібліографію).

Curtis, Mattoon M., The Story of Snuff and Snuff Boxes. New York 1935.

Fairholt, Tobacco. London 1859.

Gleichen-Russwurm, Alexander von, Der Werdegang der Zigarette (у кн.: E. Garbaty, ред.: Die Zigarette. Berlin 1914).

Hill, Dr. J., Cautions Against the Immoderate Use of Snuff. London 1761.

Lickint, Fritz, Tabak und Organismus. Stuttgart 1939.

Lüthgen, G. E., Der Tabak und das Rauchen in der Kunst. Köln 1914(?).

(Motteley, Charles) Histoire des révolutions de la barbe des Français.Paris 1826.

Pohlisch, Kurt, Tabak. Betrachtungen über Genuß und Rauschpharmaka.Stuttgart 1954.

Tiedemann, Friedrich, Geschichte des Tabaks und anderer ähnlicher Genußmittel. Frankfurt am Main 1854.

Work For Chimney Sweepers, Or A Warning for Tobacconists. London 1601 (репринтне видання 1936).

Опій, гашиш тощо

Baudelaire, Charles, Les Paradis artificiels.

Baudelaire, Charles, Le vin et le hachisch.

Bean, Philip, The Social Control of Drugs. New York 1974.

Bewley, Th. H., Control of Drugs and Dependence (у: Medico-Legal Journal, т. 37).

Doolittle, Justus, Social Life of the Chinese. London 1868.

Gelpke, Rudolf, Vom Rausch im Orient und Okzident. Stuttgart 1966.

Goldsmith, Margaret, The Trail of Opium. London 1939.

Hayter, Alethea, Opium and the Romantic Imagination. London/Berkeley/Los Angeles 1968.

Jünger, Ernst, Annäherungen. Drogen und Rausch. Stuttgart 1970.

Quincey, Thomas de, Confessions of an English Opium Eater.

Scheidt, Jürgen von, Handbuch der Rauschdrogen. München 1971.

Scott, J. M., The White Poppy. A History of Opium. London 1969.

Teff, Harvey, Drugs, Society, and the Law. Westmead 1975 (Saxon House Studies).

Terry, Charles E. and Pellens, Mildred, The Opium Problem. New York 1928.

Wissler, Albert, Die Opiumfrage. Jena 1931.

Ілюстрації до книги взято з таких джерел:

Archiv für Kunst und Geschichte, Берлін.

New York Public Library, Нью-Йорк.

Sammlung Adam, Ґослар, Німеччина.

Foto Marburg, Марбурґ, Німеччина.

British Museum, Лондон.

Musée Carnavalet, Cabinet des Estampes, Париж.

Hamburger Kunsthalle, Гамбурґ.

Museo Correr, Венеція.

Tabakhistorische Sammlung Reemtsma, Гамбурґ.

Metropolitan Museum, Нью-Йорк.

North Carolina Museum of Art, Ролі, Північна Кароліна, США.

Victoria and Albert Museum, Лондон.

Germanisches Museum, Нюрнберґ.

Bildarchiv Ullstein, Берлін.

Hirth: Kulturgeschichtliches Bilderbuch (ілюстрована історія культури Гірта).

Edward Robinson: The Early English Coffee House, London 1893.

«The Dance of Life», London 1817.

Martin Engelbrecht: Des Menschen Zung und Gurgel Weid.

Hermann Schmidt: Tabak und Reklame, Berlin 1916.

Frederick W. Hackwood: Inns, Ales and Drinking Customs of Old England, London 1909.

Gustave Doré/Blanchard Jerrold: London. A Pilgrimage, London 1872.

Особистий архів автора.

Примітки

1

Німецьке слово Genußmittel (дослівно — «засоби задоволення») позначає групу речовин, що їх люди їдять, п’ють або вдихають, аби дістати задоволення, на противагу тим харчам і напоям, які споживають із необхідності. До цієї групи належать усі прянощі та приправи, а також збудники, сп’янювачі та дурмани, як-от тютюн, кава, чай, алкоголь та опій. Відтак слово Genußmittel, крім усього, передбачає, що ці речовини є також розкошами для сибаритської насолоди, засобами епікурейських утіх і стану чуттєвого блаженства. — Тут і далі, крім зазначених окремо, примітки наукового редактора.

2

Сіль у Біблії має безліч символічних значень. У Старому Завіті її віднесено до царини божественного: все, що посипають сіллю, не псується і не загниває. Тому з сіллю пов’язано уявлення про силу, яка підтримує, оберігає та продовжує життя (звідси «сіль життя»). Скажімо, немовлят обтирали сіллю (Єзекіїл, 16:4), жодне жертвоприношення не відбувалося без неї (Левітів, 2:13), а Єлисей зробив здоровою «недобру» воду, що раніше несла смерть і непліддя,