Метафізика - Арістотель

Книга V (Δ)

1

[1012β] [34] Началом називається та частина речі, від якої починають [35] рухатися, наприклад, у лінії та шляху з цього боку одне начало, з протилежного боку — інше. [1013α] [1] Також началом називається те, з чого найкраще братися до справи, наприклад, навчання інколи слід починати не з першого пункту і не з начала самого предмета, а натомість із того, із чого легше навчитися. Також те, з чого починає виникати річ і що є її складовою, наприклад, у корабля — кіль, у будинку — фундамент, а у тварин одні вважають, що серце, другі — мозок, треті — якусь іншу частину тіла. Також те, з чого виникає річ як чогось зовнішнього відносно неї і від чого зазвичай починається рух та зміна, наприклад, дитина походить від батька й матері, а бійка [10] виникає з лайки. Також те, з чиєї волі рухається те, що рухається, і змінюється те, що змінюється, як-от влада в містах — уряди, царі й тирани — називається «началом», а також мистецтва, а серед них насамперед мистецтво керувати. Далі, також те, з чого починається пізнання речі, [15] тим більше що це називається началом речі, наприклад, припущення є началами доказів. У стількох же значеннях говориться про причини, адже всі причини є началами. Отже, спільним для всіх начал є те, що вони є спершу: начало є або тим, з чого починається існування речі, або тим, з чого річ виникає, або тим, з чого починається її пізнання. Одні з них входять до складу самої речі, [20] інші перебувають зовні. Тому началом є і природа, і елемент, і думка, і воля, і сутність, і мета, адже началом пізнання і руху багатьох речей є благо і прекрасне.

2

Причиною називається в одному значенні певна складова речі, з якої вона виникає, [25] наприклад, мідь є причиною статуї, срібло — чаші, а також їхні роди. У другому значенні — вид і зразок, а це визначення чимбутності та його роди (наприклад, причиною октави є відношення двох до одного і загалом число), а також частини визначення. Також причиною є те, що починає зміну або від чого зміна переходить у спокій, наприклад, той, хто дає пораду, є причиною якихось дій, батько — причиною дитини і взагалі той, хто щось робить, є причиною зробленого, а те, що змінює, — зміненого. Врешті, причиною виступає щось як мета, тобто те, заради чого щось робиться, наприклад, причина прогулянки — здоров’я. Адже, коли на питання: «Чому хтось гуляє?» — ми відповідаємо: «Для того щоб бути здоровим», — то, [35] кажучи так, ми гадаємо, що вказали причину. Також усе, що тільки використовується під час руху до мети, [1013β] [1] наприклад, причиною одужання можуть бути схуднення, очищення, ліки, лікарські інструменти; адже все це слугує досягненню мети, а різниця між цими засобами в тому, що одні є інструментами, а інші діями.

Отже, приблизно такі і стільки значень має слово «причина», і, оскільки таких значень багато, з цього випливає, що одне й те саме має багато причин, причому не беручи до уваги випадкові причини (наприклад, причиною статуї є і мистецтво скульптури, і мідь, причому саме як статуї, а не побічно; і вони є причинами не в один і той самий спосіб, а як матерія і як джерело руху). Також деякі речі можуть бути причинами одна одної (як-от діяльністю [10] є причиною снаги, а снага — діяння; і знову ж таки не в один і той самий спосіб, а як мета і як начало руху). Далі, одне й те саме може бути причиною протилежних речей і явищ. Так, щось вважається причиною певної речі, коли воно присутнє, але воно ж вважається причиною протилежної речі, коли відсутнє: наприклад, відсутність керманича є причиною загибелі корабля, натомість його присутність — причина [15] цілості судна; тож і те, і друге, і присутність, і відсутність, є причинами в сенсі рушіїв.

Усі щойно згадані причини чітко відповідають чотирьом значенням. Букви складів, матеріал виробів, вогонь, земля і подібні елементи тіл, [20] частини цілого, припущення, на яких базуються висновки — все це причини у сенсі [21] того, із чого щось утворюється; із них одні — як субстрат, наприклад, частини, інші — як чимбутність, наприклад, ціле, зв’язок і форма. Сім’я, лікар, радник і взагалі той, хто щось робить, — це все те, що є джерелом зміни [25] або спокою. Решта є причини у сенсі мети і блага для іншого, адже те, заради чого щось робиться, зазвичай є найкращим і метою для іншого, і немає різниці, ідеться про власне благо чи те, що здається благом.

Отже, такими є причини за видами і їх стільки; і хоч причини є дуже різноманітними [30], але їх можна звести в декілька груп. Адже про причини говориться в багатьох значеннях, і різні позначення можуть указувати один і той самий вид причини, але одне позначення може бути конкретнішим, а друге — загальнішим, наприклад, причиною здоров’я може бути лікар і знавець, а причиною октави — співвідношення 2:1 і число, і завжди є такі узагальнення, що обіймають одиничні причини. Далі, причини можуть позначатися випадковим ім’ям [35] і родовим, наприклад, можна сказати, що причиною статуї є Поліклет, а можна сказати, що скульптор, оскільки скульптор випадково має ім’я Поліклет. [1014а] Також узагальнення обіймають випадкові позначення причин, наприклад, можна сказати, що причиною статуї є людина, або, ще загальніше, жива істота, тому що Поліклет є людиною, а людина — живою істотою. Із випадкових позначень одні можуть бути більш чи менш випадковими за інші, наприклад, якби ми говорили про причину статуї не просто як Поліклета чи людину, а ще й додавали б слова «білий» і «освічений». Усі причини позначаються або, власне, як причини, або випадковим ім’ям; але, крім того, про одні говорять як про можливі, про другі — як про діючі, наприклад, причиною будування є будівничий узагалі або будівничий, який зараз будує дім. [10] Подібним чином можна говорити також про наслідки причин, наприклад, про цю статую, або статую як таку, або зображення взагалі, також про цю мідь, або мідь як таку,