Відкрите суспільство і його вороги - Поппер K.

12.65. Геккеля навряд чи можна сприймати всерйоз як філософа чи вченого. Він сам називав себе вільним мислителем, одначе його мислення не було достатньо залежним, щоб перешкодити йому зажадати в 1914 році «таких плодів перемоги»: (1) звільнення від англійської тиранії; (2) вторгнення в британську піратську державу німецького флоту та війська; загарбання Лондона; (3) розділ «Бельгії» і так далі і тому подібне. (У книжці Das Monistische Jahrhundert, 1914, № 31/32, pp. 65 і наст., цитовано в Thus Spake Germany, 1941, p. 270.)

Есе В. Шальмайєра, відзначене премією, називається: «Heredity and Selections in the Life of the Nations». (Див. також примітку 71 до розділу 10, вгорі.)

12.66. Щодо гегельянства Бергсона дав. прим. 25 до цього розділу. Щодо характеристики Шоу релігії творчої еволюції див. Back to Methuselah, останній розділ «Передмови» («Мій особистий внесок у справу»): «...з розвитком концепції Творчої еволюції я побачив, що ми, зрештою, підійшли до віри, яка узгоджується з першою умовою всіх релігій, що коли-небудь сповідувалися людством: а саме, що насамперед і головним чином повинна бути наука метабіології».

12.67. Див. блискучий «Вступ» А. Циммерна до його Modern Political Doctrines, p. XVIII.— Стосовно платонівського тоталітаризму див. текст до примітки 8 до цього розділу. Щодо теорії пана і раба та панування і підкорення див. примітку 25 до розділу 11; див. також примітку 74 до даного розділу.

12.68. Див. A. Schopenhauer. Grundprohleme, 1890, S. XIX.

12.69. Стосовно восьми цитат у цьому абзаці див. Selections, 265, 402, 403, 435, 436, 399, 407, 267 і наст, (=Епсусl., 1870, р. 453, WW, XI, 83, 84, 113-114, 81, 88, Encycl., pp. 455-456). Див. також § 347 у «Філософії права».

12.70. Див. Selections, 435 і наст. (=WW, XI, 114). Щодо проблеми неповноцінності див. також примітки 57 і 61 до цього розділу і текст. Щодо іншого фрагмента про Англію див. примітки 61-63 і текст цього розділу. Дуже цікавий фрагмент («Філософія права», § 290L), що містить класичне формулювання холізму, показує, що Гегель не лише мислив у термінах холізму, колективізму чи влади, а й бачив застосовність цих принципів до організації пролетаріату. «Нижчі класи,— пише Гегель,— залишилися більщ-менш неорганізованими, а втім, украй важливо, щоб вони були організованими, оскільки лише в цей спосіб можуть здобути владу. Без організованості вони лише юрма, скупчення атомів». Гегель у цьому уривку впритул підходить до Маркса.

12.71. Уривок узято з книжки: H.Freyer, Pallas Athene (1935), який було процитовано в А. Коlnаі. The War against the West (1938), p. 417. Я великою мірою завдячую книжці Колнаї, яка зробила можливим для мене цитувати в тій частині цього розділу, що лишилася, значну кількість авторів, котрі інакше були б для мене недоступними. (Одначе я не завжди наслідую переклади Колнаї.)

Шодо характеристики Фрайєра як одного з провідних соціологів сучасної Німеччини див. F. A. von Hayek. Freedom and Economic System (Public Policy Pamphlet № 29, 2nd impression, 1940 § P7 30).

Стосовно чотирьох уривків у цьому абзаці з Гегелевої «Філософії права», §§ 331, 340, 342L (див. також 331 і наст.) і 340, див. Selections, 466, 467, 465, 468. Щодо уривків з «Енциклопедії філософських наук» див. Selections. 260 і наст. ( = Епсусl., 1870, pp. 449-450). (Останнє процитоване речення є іншим варіантом першого речення з § 546.) Щодо уривка з Г. фон Трайтчке див. Thus Spake Germany (1941), p. 60.

12.72. Див. «Філософію права», § 257, тобто Selections, 443. Щодо наступних трьох цитат див. «Філософію права», §§ 334 і 339L, тобто Selections, 467. Стосовно останньої цитати в цьому абзаці див. «Філософію права» Гегеля, §§ 330L і 333.

12.73. Див. Selections, 365 (=WW, XI, 49); курсив частково мій. Щодо наступної цитати див. Selections, 468, тобто «Філософію права», § 340,

12.74. Процитовано в книжці Колнаї. op. cit., 418.— Щодо Геракліта див. текст до примітки 10 до розділу 2. Стосовно Гайзера див. Колнаї, loc. cit.; див. також теорію Гегеля про рабство, згадану в примітці 25 до розділу 11. Щодо заключної цитати цього абзаца див. Selections, 467, тобто «Філософія права», 334. Щодо «війни оборонної», яка перетворюється у «війну загарбницьку», див. op. cit., § 326.

12.75. Щодо всіх уривків з Гегеля у цьому абзаці див. Selections, 426 і наст. ( = WW. XI, 105-106); курсив мій. Щодо іншого уривка, в якому постулюється, що всесвітня історія мусить взяти гору над мораллю, див. «Філософію права», § 345. Стосовно Е. Майєра див. закінчення примітки 15 (2) до розділу 10.

12.76. Див. «Філософію права», § 317 і наст.; nop. Selections, 461. Ті самі фрагменти див. у § 316: «Громадська думка в тому вигляді, в якому вона існує, є безперервним самозапереченням». Див. також § 301, тобто Selections, 456 і § 318L. (Стосовно інших поглядів Гегеля на громадську думку див. також текст до примітки 84 до цього розділу.) Щодо зауваження Гайзера див. Колнаї, op, cit., 234.

12.77. Див. Selections, 464, 465 стосовно уривків з «Філософії права», §§ 324 і 324L. Щодо наступних фрагментів з «Філософії історії» див. Selections, 436 і наст. (=WW, XI, 114-115), Характерне продовження наступного за процитованим уривка: «...природно мертвий сам по собі, як наприклад німецькі імперські міста, німецький імперський устрій». Пор. примітку 61 до цього розділу і текст.

12.78. Див, «Філософію права», §§ 327L і 328, тобто Selections, 465 і наст.; курсив мій. Щодо зауваження про порох див. «Філософію історії» Гегеля, ст. 419.

12.79. Щодо цитат з Кауфмана, Банзе, Людендорфа, Шелера, Фрайєра, Ленца і Юнга див. Колнаї, op. cit., 411, 411 і наст., 412, 411, 417, 411 і 420. Цитату з Фіхте взято з Addresses to the German Nation (1808), нім. видання 1871 p. (видане І. Г. Фіхте), p. 49 і наст.; див. також A. Zimmern. Modern Political Doctrines, 170 і наст. Уривок із Шпенглера взято з його «Занепаду Заходу», 1, ст. 12. Щодо уривка з Розенберга див. його «Myth of the Twentieth Century» (1935), p. 143; див. також мою примітку 50 до розділу 8 і M.Rader. No Compromise (1939), 116.