Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

– Хлопці, та дайте хоч додому доїхати.

– А звідки ж ти їдеш?

– Із в’язниці.

Вересень 1995 р.

НА УРОЦІ ЗООЛОГІЇ На уроці зоології вчителька розповідала про пернатих і про ту користь яку вони приносять народному господарству. Після викладу матеріала запитала в учнів:

– І так, яку користь приносить людям, ну, скажімо – гусь?– відповідай, Іванов.

– Шкварку.

– А ще?

– Шкварку, – і так три рази...

– Ну добре. А на чому ти спиш?

– На куфайці.

– Добре, а мама на чому спить?

– На дивані.

– Добре, Іванов. А татко на чому спить?

– На мамі...

КОГО Я БАЧУ!

Батько з сином щось в квартирі майстрували, аж чують дзвінок у двері. Батько до сина:

– А ну, синку, збігай подивися, хто там?.

Син подивився у оглядове віконечко і тут же вигукує:

– Татку, там вчителька.

– Ну що ж ти стоїш, як істукан? Зустрічай її так, як би зустрічав її я. Вовочка відкриває двері:

– Ганна Петрівна, в рот твою козу, кого я бачу! Скільки літ, скільки зим, заходь, дорогенька, заходь. Милості просимо.

ТАК ЩО, НЕ ЧЕКАЛИ?

Учень запізнився на урок і зайшов у класс, не постукавши.

Вчителька:

– Вовочка, вийди і зайди так, як це зробив би твій татко.

Пішов Вовочка, аж під кінець дня приходить, стукнув носаком у двері і до всіх:

– Так що, суки, не чекали?

ІНЕРЦІЯ

Коли почали появлятись перші дипломовані вчителі, то громадяни одного селища на своїй селищній раді вирішили просити високе начальство з губернії, щоб воно і до них прислало дипломованого педагога, який міг би навчати їхніх дітей. Так то так, рішити то вирішили, а коли мали прислати вчительку, то громадяни села все думали, кого ж послати за тею вчителькою, щоб не оканфузиться, як говорили в їх селищі, а то хто зна що може подумати про їх вчителька. Ото, порадившись всею громадою, вирішили послати діда Степана, так як той відзначався своєю кмітливістю, дотепністю і дипломатичністю.

– То як, дідуню, не підведете?

– Ну коли громада просить, то чи можу я відмовити шановному товариству?

Ото і поїхав дід. Дивиться і справді на вокзалі стоїть симпатична молоденька жіночка у червоному пальто, так як йому і розказували. Він до неї:

– Ви вчителька?

– Так, я вчителька.

– Я приїхав за вами,– сказав дідок. – Ідіть за мною.

А коли вчителька сіла на ароматному сіні на підводі, так як раніше іншого транспорту не існувало, то вирішила тут же і розпочати свою педагогічну діяльність. Отож, коли конячка смикнула і вони похитнулись, то вчителька і запитує в дідка:

– Діду, а ви знаєте як це явище називається?

– Ні,– добродушно дідок похитав головою.

– Так от, дідуню, це явище називається інерцією. Зрозуміли?

– Зрозумів,– відповів дідок і їдуть далі.

Їхали вони їхали, як дід почухав потилицю і знов до вчительки:

– Нічого не розумію, що то воно за таке – інерція? – Вчителька знов почала пояснювати і знов старий нічого не зрозумів. Тоді вона звернулась до діда і говорить, дай мені віжки. А коли він їй дав віжки, то вона розігнала коней, а потім їх різко зупинила.

То дід хоч не знав, що таке інерція, але схопився за поручень і як сидів так і залишився сидіти на возі, а вчителька по тій же інерції вилетіла з воза і впала на коняку та з переляку знепритомніла і лежить на ній із заголеною попою, бо ж раніше трусики не носили. Дідок подивився на ту жіночу красу й відвернувся, бо ж якось незручно старому дивитись на таку молоденьку жіночку, а вчителька все лежить і лежить. Він знов подивився на вчительку і тут же, ніби прозрів, та й говорить до вчительки:

– О, Марія Мусіївна, тепер я вже знаю що таке інерція. Можете підніматись. По вашому це – інерція, а по нашому, вибачайте, це якось говорити незручно.

СЕКСУАЛЬНИЙ ЧАС

Класний керівник учням загадала, щоб на слідуючий урок вони всі принесли свій розпорядок дня. Приніс і Вовочка.

Читають: З 7-до 8 – туалет. З вісьми до 8-30 – сніданок, потім іде в школу. З 9 до 14 – уроки. з 14 до 16 – відпочинок.. З 16 до 19 – приготуванння уроків, а з 19 до 20 – сексуальний час. Тут вчителька і зупинилась:

– Вовочка, чи не зміг би ти більш детально пояснити, що це в тебе за сексуальний час?

– А це як приходять з роботи мій батько і мати, і після того, як перевірять уроки, починають мене, так би сказати – сношати за двійки.

22.2.1976 р.

НЕЙТРОННА БОМБА

– Слухай, Петре, ти от фізик, то ж поясни мені, що таке нейтронна бомба?

– Нейтронна, це така бомба, після якої нічого не залишається.

– А хіба її вже кинули?

ЧОТИРИ СТЕПЕНІ ОП’ЯНІННЯ

1. Чоловік пізно приходить додому і присягається, що був на роботі.

2. Приходить з товаришем додому і просить у дружини:

– Дорогая, я тебе