Еволюція або Смерть! Пригоди Павіана Томаса - Іван Семесюк
— Я, як і всі тут присутні, хочу бути щасливим! Це ж очевидно!
— З якого сифілітичного носа взагалі сочиться ця ідея про щастя? Хто вам сказав, що обов’язково має бути щастя? Цей пляжний папуга Ошо Раджніш, чи хто? Нахуя ви слухаєте цих підарасів? Один аграрний мудрець зазначив: щастя прагнуть тільки мудаки! Запишіть собі це на лобі і лягайте спати. Щастя нема, не буде і ніколи не було! Все дуже хуйово, і так буде завжди. Можеш навіть і не напрягатися. Розслабся і страждай собі помаленьку. Наступне питання!
— А як же ж результати духовного росту? Все було дарма?
— Результати духовного росту, — похмуро відповів гуру, — можете роздивитися на цвинтарі в Мохенджо-Даро, або ж на Берковцях, залежно від прописки. Результати цього росту завжди дуже стабільні, від тренінгів і практик ніяк не залежать. Між іншим, результати духовної деградації абсолютно такі самі, один в один. Нема у духовного зросту ніяких результатів, хоча бажання їх досягти трапляється на кожному кроці. Я називаю це суїцидально-містичним довоїбизмом прямої дії. Нічого поганого в цьому, звичайно, нема. Просто це обична хуйня, як і всі тут присутні. Зростайте собі далі, чорт вам у поміч!
— Бхагаване! — звернувся до гуру який-то аюрведичний задрот. — Як досягти Абсолюту? Ось, наприклад, Ніколай Реріх писав, що...
— Ти б іще Павла Тичину процитувало, ракло, — суворо зауважив Падлосамбхава. — Слухайте мене! Даю вчення і двічі повторювати не буду! В суворі часи морального занепаду і духовного геноциду на землі панує вседозволеність, і ви це знаєте. Якщо хтось із вас відчуває нестерпне бажання відпиляти собі ногу, то хапайте пилку і пиляйте, бо саморуйнація є найвищою формою самопізнання. Я товаришую з багатьма страждальцями, і по-своєму це дуже щасливі люди.
Ось вам конкретний приклад. Нині кожен вільний прикрашати себе, як йому заманеться, будь ласка! Болючі пірсинги, багатошарові татуювання, рідкісне пір’я в сраку, кілограмові кільця в ніс, блискавки, вмонтовані в рот, — все до ваших послуг! Ніхто вас не стукне за це брилою по голові, тому що кожен зайнятий на виробництві власного морального занепаду Людина-крокодил з вшитою під шкіру бабусиною каструлькою, людина-телеграфний стовп з пробитою телеграфним стовпом мочкою тіла і таке інше. Мистецтво саморуйнації можна довести до абсолюту і навіть більше — до Абсолюту!
— Як, Бхагаване? Як?!! — збуджено загула зала. — Що для цього треба робити?
Тим часом на дворі, в кроні баньянового дерева теж почалася яка-то метушня. «Сахіб! Сахіб! — волав Томас Якович разом з макаками і жбурлявся в залу через вікно мангровими гниляками. — Дайош Абсолют!!! Е-ге-гей!!!»
— Спокійно, шановні! Все дуже просто! Продаєте квартиру і машину, прямуєте до тату-салону і просите майстра набити вам культовий партак під назвою «гідрокостюм». Це коли все тіло, окрім мармизи, щільно забивається густою чорною фарбою, а на всю спину б’єте зображення двох кисневих балонів яскраво-жовтого або червоного кольору. Така масть називається «акваланг».
Це татуювання по всіх понятіях символізує повне отріцалово, і навіть не просто отріцалово, а отріцалово самого себе на межі звільнення свідомості від земних турбот. Це — чорна злодійська тантра. Злодії в законі, побачивши на пляжі людину з такою ахуєнною наколкою, оберуть її своїм паханом і вчителем без найменших вагань, тому що одразу зрозуміють — ця людина не просто злодій, а злодій найвищої духовно-кримінальної кваліфікації. Він спромігся поцупити себе у самого себе! За всіма злодійськими законами — це будда кримінального світу! Такі злодії надзвичайно рідкісні, і це справжня дорогоцінність. Вони є тими, хто справді досяг Абсолюту, і за старою кримінальною традицією п’ють його кожен день. До речі, дуже смачний напій, якщо правильно заїдати. Справжній еталон етанолу.
— А-а-а-а-а-а!! А-а-а-а-а-а!! — зала вибухнула екзальтованими криками і збудженим лементом. — Це ж пиздець! Ось воно!! А-а-а-а-а-а! Нарешті! А-а-а-а-а-а!! Все ж так просто! Елементарно! А-а-а-а-а!
По ашраму прокотилася хвиля екстазів, катарсисів та самадхічних запаморочень.
— Хлопці! — гукнув Бхагаван. — Виносьте цих ідіотів під баньяни! Перша партія пішла! Тільки гаманці позбирайте, бо мавпи пильнують!
В залі з’явилися двоє крепких раджпутів у білих тюрбанах з бейджиками «Гриша» і «Гриша» на грудях і заходилися виносити непритомних шукачів істини на двір.
— Гаразд! — продовжив гуру — Хтось іще має запитання? Уважно слухаю!
— О, Бхагаване! — пролунав голос інтегрального йога з червоною плямою від недогризка на лобі. — Чи не могли б ви коротко і по суті пояснити нам, що таке людина, навіщо вона потрібна і який в цьому всьому сенс?
— Слухайте уважно і не пиздіть, що не чули! Даю істинне вчення! — відповів Падлосамбхава. — Отже, людські істоти складаються з рідини, м’яса, кісток, алгоритмів та часткового усвідомлення. Останнє трапляється не часто, тобто майже ніколи. Переважну більшість людей, наприклад, влаштовано на манер совітського автомату з газировкою. Кидаєш в нього три копійки, тиснеш на червону кнопку реакції, і з дірочки ллється рідина результату. Коли смачний сироп усвідомлення, а коли й запашні сакралові маси. Однак, зазвичай ллється суміш сиропу з сакралом — така собі ожинова срань. Чисте усвідомлення сочиться лише з мене, а сакрал з приємним ягідним післясмаком ллється з усіх вас. Крім того, з мавп, комах, щурів, ведмежат, восьминогів, соціалістів тощо. Це щодо того, як влаштовано. Очевидно, що влаштовано хуйово. А тепер мова піде про сенс.
В середньому чотири рази на кальпу до цих автоматів із сакралом звертається черговий будда і каже: «Шановні, може хвате срати? Вже нема куди складати ваші кармічні Джомолунгми! Реальність не витримує духовного навантаження!»
Вони ж у відповідь кажуть: «Так, учителю!» — і висаджують в повітря шкільний автобус з малюками, спалюють притулок для онкохворих сліпих, після чого зранку пруться до церкви, бо сьогодні дуже велике свято! Тоді будда знову пірнає собі у Нірвану, а всі інші лишаються на хазяйстві. І точиться так все життя, кальпа за кальпою. Але й кальпи не вічні, і в кінці планетарного циклу на ринку містичних послуг з’являється молода, але перспективна клінінгова компанія «Агро Центавра». Вона вчиняє рейдерське захоплення місцевої реальності, а через цю нестерпну монополію міріади живих істот розвтілюються і тікають із Сансари до Нірвани проїздом через Яготин, де на платформі беруть полтавського пива, а вже в пункті призначення всіх пакують метафізичні мусора, бо в Нірвану п’яним не можна — штраф триста гривень. Грошей нема, і все починається спочатку, хоча й могло бути інакше. Варто лише було зійти в Яготині і жити, як нормальні люди! То
