Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

– А ви можете мені це все на прикладі пояснити?

– Ні не можу.

– А як же бути?

– А ти ген бачиш стоїть чорна машина з двома нулями, сходи і запитай в того, хто в ній сидить.

Зрадів чоловік і побіг до того чоловіка, що сидів у машині.

Той йому і відповідає:

– Ну як тобі пояснити, добрий чоловіче. Ось, наприклад, якщо я маю машину і мій кум має, а ти і твій кум не має, так то – соціалізм, а якщо всі мають машину, так то – комунізм.

Зрадів чоловік і поїхав додому в село, щоб поділитись цінною інформацією із своїми односельчанами. Та поки їхав, то дещо забув. Ото і почав він своїми словами:

– Оце, куме, якщо ти маєш торбу, а я ні – так це соціалізм, а якщо я і всі наші односільчани мають по торбі, значить, ото і є комунізм.

ДВІЧІ ГЕРОЙ

Летять Форд, Брежнєв та їх охорона на літаку. Бортпровідниця об’являє:

– Шановні пасажири, ми пролітаємо над колискою революції, над містом-героєм – Ленінградом. /Зараз це місто Петербург/.

Коли трохи пролетіли і ще, Форд запитує:

– А що то за місто – до якого ми наближаємось?

– О, то наша красуня – Москва – столиця, місто-Герой, відповіла стюардеса.– А ось ми вже пролітаємо над містом– Героєм – Києвом. І, якщо Київ витримає і ще років два-три без ковбаси і м’яса, то він стане – Двічі Героєм.

НЕ ТІ, НЕ СІ

За розумовими здібностями людей ділять на три категорії.

Перша, це ті, які спочатку думають, а потім говорять;

Друга, це ті, які спочатку говорять, а потім думають;

А третя, це та категорія людей, які взагалі нічого не думають, це ті люди, які не відносяться ні до першої, ні до другої категорії.

Одним словом це – не ті, не сі.

22.2.1974 р.

В ТЕАТРІ

Один глядач у театрі під час антракту обпісяв партер. Глядачі обурились і визвали міліціонера. Міліціонер до хулігана:

– Ваші документи?

Глядач достав профквиток, у якому була троячка. Міліціонер уважно оглянув профквиток і знову звернувся до порушника:

– А у вас є і ще якісь документи?

Порушник достав паспорт, у якому був червонець. Міліціонер оглянув паспорт і знов до порушника:

– А в вас і ще є якісь документи?

Порушник достав партквиток, у якому було двадцять п’ять карбованців. Міліціонер ще раз оглянув, забрав непомітно гроші і відпустив порушника. Глядачі обурились і до міліціонера:

– Як так, мов, ви могли його відпустити?

– З такими як у нього документами, вибачайте, він може навіть і обкакати весь партер.

ГОРНИЙ КОЗЕЛ

Якось прийшов Горний козел у ресторан і до офіціанта:

– Коньяк, осетрину, ікру, мандарини.

– У нас є тільки капуста,– відповіла офіціантка.

– Як так!– обурився Горний козел. – Що ж воно виходить, тому козлу, що сидить навпроти можна все, а мені так нічого?

– А ви не шуміть... Ви козел Горний, а то козел – Підгорний.

/Був колись такий Перший секретар Компартії України/. Так що заспокойтесь.

ЙОГО СПРАВА

Брежнєв приїхав у США і питає у Ніксона:

– Пане Президент скажіть, будь-ласка, скільки заробляє у вас робітник?

– 600 доларів.

– А скільки потрібно для життя?

– 400 доларів.

– А куди ж він діває решту 200 доларів?

– А то вже його справа.

Через деякий час з візитом в СРСР приїзжає Ніксон і з тим же запитанням звертається до Брежнєва:

– А скільки за місяць у вас заробляє робітник?

– 150 крб.

– А скільки потрібно для життя?

– 300 крб.

– А де ж він бере решту?

– А то вже його справа.

1976 р.

НАЙБІЛЬША РИБА

На уроці у 5 «б» класі вчителька запитує в учнів:

– Дітки, хто з вас скаже, яка найбільша риба?

Руку підняв Петренко. Вчителька:

– Говори.

– Акула.

– Ні, не вірно,– сказала вчителька.

– Хто назве правильно?

Руку підняв Коноваленко.

– Кит – риба.

– Вірно.

– А є і ще більша риба,– заперечив Вовочка.

– І яка ж це риба,– перепитала вчителька?

– Б...дь.

– І де ти про таку чув?

– Чув, як татко розповідав нашому сусіду по дачі, що будучи на курорті він спіймав золоту рибку, що жарив її цілий місяць, а коли уїзжав додому, то ще й для його товариша залишилось.

– Молодець, Вовочка, скажеш своєму таткові, хай завтра прийде до школи.

НІКСОН І БОРДЕЛЬ

Їдуть Брежнєв з Ніксоном по Москві і Ніксон запитує в Брежнєва: – Скажіть, будь-ласка, а чому у СРСР немає борделей?

– Бо ніхто не бажає в них працювати.