П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Террі Гудкайнд

— А Зедду ти казав про… неї? — Тицьнула Келен в Дю Шайю. — Казав? Напевно ж ти йому щось говорив.

Річард міг зрозуміти її почуття. Він би теж не порадів, виявивши, що у неї є інший чоловік, про якого вона не спромоглася повідомити — не важливо, винна вона була чи ні, — навіть якби цей чоловік був би таким же символічним, як Дю Шайю в якості його дружини.

Але все ж малися речі серйозніші, ніж якісь заплутані умови, згідно з якими Дю Шайю вважалася його першою дружиною. Не просто серйозніші, а надзвичайно небезпечні. Келен повинна це зрозуміти. Повинна розуміти, що у них — велика біда.

Вони вже й так витратили занадто багато дорогоцінного часу. Річард молив добрих духів, щоб вони допомогли йому змусити Келен зрозуміти істинність його слів без необхідності до кінця розповідати їй, чому він знає, що все відбулося саме так.

— Я ж сказав тобі, Келен, що начисто забув про це, тому що не вважав це серйозним, отже, і не припускав, що це слід було прийняти в розрахунок. До того ж коли у мене був час сказати йому? Юні помер до того, як у нас з'явилася реальна можливість поговорити з Зеддом, а потім він придумав цю казочку про Шнирка та відправив нас з цим дурним дорученням.

— Тоді звідки він знав? Щоб обдурити нас, він спочатку повинен був про це знати. Звідки Зедд знав, що насправді я твоя третя дружина — нехай навіть по якомусь… — Вона стиснула кулаки, — якомусь безглуздому древньому закону, про який ти настільки вдало забув?

— Якщо вночі йде дощ, — сплеснув руками Річард, — не обов'язково бачити хмари, щоб знати, що дощ ллє з неба! Якщо Зедд знає про щось і розуміє, що це таке, він не стане задаватися питанням чому, а займеться лагодженням даху!

Келен стиснула пальцями перенісся, намагаючись заспокоїтися.

— Річард, можливо, він справді вірить тому, що розповів нам про Шнирка. — Келен кинула крижаний погляд на його першу дружину. — Може навіть бути, що він вірить в це тому що це правда.

— Келен, ми повинні це прийняти, — похитав головою Річард. — Буде тільки гірше, якщо ми зробимо вигляд, ніби нічого не знаємо, і станемо виходити з помилкової передумови. Вже гинуть люди.

— Смерть Юні зовсім не доводить, що шими на свободі.

— Справа не тільки в Юні. Поява Шимів в нашому світі стала причиною народження мертвої дитини.

— Що?!

Келен роздратовано наїжачила волосся. Річард цілком розумів її бажання, щоб це був Шнирок, а не шими, тому що на відміну від Шимів зі Шнирком вони розібратися в змозі. Але бажання і реальність — різні речі.

— Спочатку ти забуваєш, що в тебе вже є одна дружина, а тепер ще й видумуєш фантазії! З чого ти взагалі прийшов до такого висновку?

— Тому що присутність шимів в цьому світі якимось чином знищує магію. А Плем'я Тіни володіє магією.

Хоча Плем'я Тіни було досить ізольованим і вело найпростіше життя, воно відрізнялося від інших. Люди племені вміли викликати духів предків і розмовляти з померлими. Хоча самі вони не вважали, що володіють магією, але тільки люди Тіни могли викликати предка із зовнішнього кола Благодаті, провести його через кордон між світами у внутрішній круг життя, нехай навіть на короткий час.

Якщо Імперський Орден виграє війну, то Плем'я Тіни, як і багато інших, буде поголовно вирізано за те, що володіє магією. А з розгулюючими на свободі шимами плем'я просто-напросто вимре, не доживши до кінця війни.

Річард відмітив, що стоячий неподалік Чандален уважно прислухається до розмови.

— Плем'я Тіни володіє унікальною магією, яку закликає на раді. І кожна дитина племені народжується з цим даром, цією магією. І тому всі вони вразливі для шимів. Зедд нам говорив, та й в щоденнику Коло я читав, що першими постраждають найслабші. — У голосі Річарда зазвучала смуток. — А хто може бути слабкішим, ніж ще ненароджене дитя?

Келен, потеребила камінь на ланцюжку, відвела очі. Потім впустила руку і спробувала придушити роздратування і вдатися до логіки.

— Річард, ми не можемо робити такий висновок. Новонароджені вмирають досить часто. Це зовсім не доводить, що магія зникає.

Річард повернувся до Кари. Морд-Сіт стояла неподалік і слухала розмову, одночасно спостерігаючи за степом, мисливцями Племені Тіни і в особливості за бака-тау-мана.

— Кара, коли твій ейдж став недіючим?

Кара здригнулася. Навряд чи вона виглядала б більш здивованою, дай він їй ляпас. Вона відкрила рот, однак не змогла видати і звуку.

Але тут же підняла підборіддя, не бажаючи визнавати поразки.

— З чого ви взяли. Магістр Рал…

— Ти схопила кинджал Чандалена. Я ніколи раніше не бачив, щоб ти проміняла свій ейдж на якусь іншу зброю. Жодна Морд-Сіт цього не зробить. Так коли, Кара? — Облизнувши губи, вона прикрила очі і відвернулася.

— Останні кілька днів мені стало складно відчувати ваше місцезнаходження. Я не відчуваю ніякої різниці, тільки мені все важче стає визначати, де ви. Спершу я вважала, що це дурниця, але, судячи з усього, з кожним днем узи стають все слабшими. А магія ейджа залежить від наших уз з Магістром Ралом.

Коли Морд-Сіт знаходилися не надто далеко, то завдяки чарівним узам завжди точно знали, де він перебуває. Природно, що раптова втрата цього уміння могла запросто вибити з колії.

Кара відкашлялася, не відриваючи очей від хмар на горизонті. В її синіх очах стояли сльози.

— Ейдж мертвий в моїх руках вже кілька днів.

Тільки Морд-Сіт могла переживати через зникнення магії, яка завдає їй болю щоразу, як вона торкається її. Така була суть і ні з чим незрівнянна вірність обов'язку цих жінок.