Легковажна наречена - Аліна Амор

Значення Верховного мага під час війни величезне: він очолює магічні сили, і сам є однією із потужних військових одиниць, також відповідає за підготовку бойових магів в магічних академіях. Вбити таку людину перед війною, певною мірою, однаково що обезголовити армію.

А їхньою маріонеткою в Мірадейї, яка вважала себе важливою політичною фігурою, був граф П'єр де Ґріонн. До речі, просто так маніпулювати свідомістю мага вкрай складно, треба зачепитися за якісь його мотиви, пристрасті чи образи. У випадку з П'єром це були амбіції та впевненість у тому, що у його сім'ї відібрали право на престол.

Я здивовано округлила очі і Райан пояснив:

- Як ти, я маю надію, пам’ятаєш з історії, майже сотню років тому Мірадейя пережила напад полчищ нежиті. Тодішній король Фердинанд V був молодий та сміливий, але загинув на полі бою, не залишивши після себе офіційного спадкоємця. Королівська династія перервалася і влада перейшла до драконів, які тоді прийшли на захист Мірадейї. Так ось, пра-прадід графа де Ґріонн був бастардом Фердинанда. Це давня сімейна легенда та їхній рід дуже пишається тим, що вони є родичами минулих королів Мірадейї. Граф часто розповідав про це в колі родини та друзів і вважав драконів загарбниками. Хоча прямо звісно ж не звинувачував. На цих амбіціях та образах і зіграли менталісти Ферідена. Він легко підкорився їм в обмін на обіцянку стати намісником Ферідена у Мірадейї після захоплення королівства.

Коли вороги знайшли ключик до графа де Ґріонн, далі справа була за вмілою роботою сильного менталіста. Графа завербували і переконали викрасти тебе і провести темний обряд на крові разом з магами Ферідена. Також П'єр втягнув у змову старшого сина Алана та використав у своїх цілях Крістіана. Спочатку підсунув його в помічники графа де Ларуа, знаючи про дар чарівності і розуміючи, що це можна використати. А потім змусив Крістіана умовити тебе тікати з ним.

Але тут його план дав першу осічку. Крістіан закохався, збунтувався і вирішив одружитися з тобою, щоб захистити. Він вирішив, що свою невістку граф де Ґріонн навряд чи віддасть на заклання. Тому й організував весільну церемонію в лісовій церкві за кілька днів до запланованого темного ритуалу.

- То Крістіан не хотів мене вбивати? - здивувалась я.

- Ні, не хотів, - визнав Райан.

Я, схоже, дещо помилялася в Крістіані. А він, виявляється, намагався мене захистити! Відразу в пам'яті спливло його ошаліле від сміливості обличчя того пам'ятного вечора і слова про те, що вкрай важливо щоб я дала відповідь на його шлюбну пропозицію відразу. А потім той жахливий морок в голові, що змусив мене дати таку необдуману згоду.

- Треба ж… - протягнула я. – Це навіть якось благородно... Безрозсудно, звичайно, але все рівно благородно.

- Можна й так сказати, - наречений скривився, ніби йому звело зуби.

- Так от чому тієї ночі біля церкви більше нікого не було! - нарешті збагнула я і картина останніх подій почала складатися у щось логічне.

- Так, це і мене ввело в оману. П'єр був дуже злий на сина за цей вчинок, але розумів, що, якби початковий план вдався, їх би розкрили ще тоді. Тому вдруге він не хотів припускатися тієї ж помилки, і віддав Крістіана на навіювання менталісту. Під час другої спроби викрадення той був під дією гіпнозу. Для змовників важливо було використовувати саме Крістіана через його дар… Щоб і тебе спокусити і Далілу вмовити.

На цих словах я почервоніла. Як же бридко почуватися пішкою у чужій грі!

Хоча, з іншої сторони, через те, що другорядна, здавалося б, фігура виявилася повною сюрпризів, вони й програли. А чому? А тому, що передбачити мої вчинки не можу навіть я.

Намагаючись впоратися з емоціями, я уважно слухала Райана, а він тим часом продовжував:

- Тому П'єра не зупинило небажання Крістіана співпрацювати. Зараз граф де Ґріонн, до речі, шкодує, що втягнув молодшого сина у змову і тому пішов на угоду зі слідством. Король дав згоду на те, що ми відпустимо Крістіана, якщо буде доведено, що той діяв під навіюванням, а граф у свою чергу видав нам агентурну мережу Ферідена у Мірадейї.

- То його не стратять? - з надією запитала я.

- Думаю ні. Але Крістіан і його родина, та що не буде осуджена, все одно буде в опалі, довіри до цієї сім'ї вже немає.

Уявляю, як я цим зрадникам поперек горла стала! А всього лишень володіла навичками самооборони! Ніколи не знаєш, що у житті стане в нагоді…

- А Даліла? Вона теж змовниця?

- Схоже, що ні. З нею вони діяли за вже налагодженою схемою: виявили слабкі місця: ревнощі та образи. Крістіан напустив морок і вмовив допомогти заманити суперницю в пастку. Даліла була впевнена, що тебе хоче скомпрометувати покинутий коханець.

- Усього лишень? Майже благородні мотиви, - з’язвила я.

Райан з ніжністю погладив мене по щоці, заспокоюючи моє роздратування.

- І вона зізналася? – ось що справді здивувало.

- Даліла розуміє, що краще зізнатися у ревнощах та підлості, ніж в державній зраді, – зауважив герцог.

Так, це аргумент.

- То що на неї чекає?

- Поки що розслідування, а далі все залежатиме від того, які будуть докази і чи підтвердяться її слова. Але думаю маркіза не бреше. На ній справді був флер мороку того вечора.