Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Фентезі » Перше Правило Чарівника - Террі Гудкайнд

Перше Правило Чарівника - Террі Гудкайнд

Читаємо онлайн Перше Правило Чарівника - Террі Гудкайнд
покрився холодним потом, мороз пробіг по шкірі, волосся встали дибки. Потім у ньому почав повільно наростати гнів, заворушився підозри.

Вона бреше. Ніхто не в змозі перейти кордон.

Ніхто.

Ніхто не може ні пройти в Серединні Землі, ні повернутися звідти. Давно, коли Річарда ще й на світі не було, кордон міцно запечатали.

Серединні Землі — країна чаклунства.

3

Майкл жив в солідному білокам'яному особняку, що ховався в глибині парку, віддалік від дороги. При першому погляді на цю добротну масивну споруду вражав уяву дах. Його схили під найнеймовірнішими кутами складалися в вигадливі геометричні конструкції, увінчані скляним куполом. До особняка вела тіниста дубова алея. Вона перетинала широкий газон і заглиблювалася в парк, розбитий в строгому класичному стилі. У всьому панувала симетрія. Пишні клумби рясніли не по сезону яскравими квітами. Восени такі квіти можна виростити лише в оранжереях. Річард вирішив, що садівники висадили їх на клумби спеціально на честь урочистої події.

По парку неспішно походжали елегантно одягнені гості. Річард гостро відчув власну недоречність. Він з'явився на свято прямо з лісу, в похідної одязі, весь обдертий і забруднений. Але часу зайти додому і привести себе в порядок вже не залишалося. Втім, Річарда мало турбувала думка оточуючих. Занадто важко було в нього на душі, щоб дбати про світські умовності. Дурниці це. Є проблеми важливіші.

Келен, одягнена в вишукане біле плаття, анітрохи не виділялася на тлі гостей. Нікому навіть у голову прийти не могло, що ця елегантна дама щойно пройшла довгий шлях і пережила чимало небезпек. Річарду згадалася смертельна сутичка на Тупій горі. Він здивувався: стільки крові пролилося, а на білосніжному вбранні його супутниці не залишилося ні єдиної плямочки.

Келен звернула увагу, наскільки стурбували Річарда її слова про кордон, і вона тактовно уникала розмов на цю тему: Річарду потрібен час, щоб усвідомити і обдумати почуте. А поки дівчина з живим інтересом розпитувала нового друга про Вестланд, про тутешні звичаї, про людей і, звичайно, про нього самого. Річард розповів, що живе один, в маленькому будиночку, далеко від міста. Що йому частенько доводиться супроводжувати подорожніх через Оленячий ліс.

— У тебе вдома є вогнище? — Поцікавилася вона.

— Так.

— А ти розводиш вогонь?

— Звичайно. Всякий раз, коли готую їжу. А що? — Здивувався Річард.

Вона знизала плечима і відвела очі.

— Так, нічого. Просто мені давно не доводилося сидіти біля вогню. От і все.

Після сьогоднішніх пригод Річард відчував себе виснаженим. Ось вже кілька тижнів його не відпускав біль втрати, але знайомство з Келен принесло радість. Не біда, якщо вона часом напускає на себе таємничість. Це неважливо.

— Ваше запрошення? — Гукнув його хтось ззаду хрипким басом.

Запрошення? Річард обернувся, бажаючи побачити того, хто задає йому подібні питання, і наткнувся на пустотливий погляд Чейза. Річард радісно посміхнувся. Він міцно потиснув старому приятелеві руку.

Високий, широкоплечий, з пишною копицею світло-русявого волосся, Чейз, хоча і був ровесником батька Річарда, виглядав молодшим своїх років. Легка сивина у скронях не старила Чейза, а тільки надавала особливої чарівності його зовнішності. З нагоди торжества він навіть не полінувався поголитися, що робив нечасто. З-під густих брів кущистих уважно дивилися карі очі. За довгі роки служби у стража кордону виробилася звичка постійно обстежувати поглядом околиці, не зраджуюча йому навіть при розмові, через що у співрозмовника могло скластися враження, що слухач він неуважний. А даремно. Від слуху Чейза, так само як і від погляду, не могло сховатися нічого. Річард знав, що при всій удаваній поважності його друг міг у разі необхідності проявляти чудеса спритності і швидкості. Ремінь Чейза з одного боку прикрашала пара кинджалів, а з іншого — булава з шістьма гострими лезами. Короткий меч, арбалет і сагайдак, повний бойових стріл із сталевими зазубреними наконечниками, довершували екіпіровку.

— Схоже, ти зібрався з боєм прориватися до бенкетного столу? — з'єхидничав Річард, злегка піднявши брову.

Чейз нахмурився.

— Я тут не в гостях. — Він глянув на Келен.

Річард відчув незручність. Він узяв дівчину під руку і підвів до Чейзу. На відміну від свого супутника, вона відчувала себе невимушено.

— Познайомся, Чейз. Це Келен. Вона — мій друг. — Річард посміхнувся. — А це — Делл Брендстон, всі звуть його Чейзом. Ми знайомі багато років. З ним ми в повній безпеці. — Він повернувся до Чейза. — Ти теж можеш довіряти їй.

Келен підняла очі на Чейза, кивнула й привітно усміхнулася.

Страж кордону відповів дружнім кивком. Він беззастережно поклався на рекомендації Річарда. Чейз ковзнув поглядом по натовпу, перевіряючи, не чи викликає їх трійця підвищеного інтересу в когось із гостей. Запобігаючи цьому, він запропонував перебратися з залитих сонцем сходинок в більш затишне місце, подалі від цікавих очей.

— Твій брат викликав усіх стражів кордону. — Він замовк, обводячи поглядом околиці. — В якості особистої охорони.

— Що? Та це ж позбавлене всякого сенсу! — Річард не вірив власним вухам. — У його розпорядженні вся армія і Охорона Порядку. Навіщо викликати ще і стражів кордону?

Чейз поклав долоню на руків'я кинджала.

— Справді, навіщо? — На його обличчі не відбивалося ніяких емоцій. Він давно навчився володіти собою. — Можливо, ми потрібні йому для більшої помпезності. Вартових кордону в місті побоюються. З тих пір, як убили твого батька, ти все бродиш по лісах. Не хочу сказати, що на твоєму місці я повів би себе інакше. Я кажу це тільки до того, що ти давно не з'являвся в місті. А тут кояться дивні речі. Щоночі до твого брата потайки приходять якісь типи. Майкл називає їх «стурбованими громадянами». Несе всяку нісенітницю про змови проти законного уряду. Понаставив вартових на кожному розі.

Річард озирнувся, але нікого з правоохоронців не побачив. Він знав, що це ще нічого не означає. Якщо страж кордону побажає залишитися непоміченим, він може стояти у тебе на нозі, а ти його

Відгуки про книгу Перше Правило Чарівника - Террі Гудкайнд (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: