Гра в чуже життя - Олена Гриб
Після цього випадку вже принц дивився на метаморфа з відвертою повагою, дивуючись його витримці, а той, не розуміючи причини такої пильної уваги до своєї персони, корчив кам’яне обличчя і уважно вивчав кожну купину під ногами. Зрештою, гартонець підійшов до нього і тихо сказав:
– Не ходи завтра в Сад.
Ясна річ, прислухатися до цієї поради Карі не збирався.
Нарешті всіх розмістили, рознесли чи то пізній обід, чи то ранню вечерю, і шатерне містечко затихло.
Лін, сховавшись у «будиночку» і попросивши метаморфа (Марк зник ще під час екскурсії – Храм Кохання все-таки) почергувати біля входу, почала тренуватися з блондинистою зовнішністю. Як не дивно, мало-помалу вона досягла успіху. І сережки з ланіканою, мабуть, зіграли не останню роль. Якоїсь миті дівчині здалося, що вона згадує ці химерні загострені листочки… Але звідки?.. Її рідний світ таку рослину точно не знав.
