Усі птахи в небі (ЛП) - Чарлі Джейн Андерс

Лоуренс представив Патрицію трьом людям у кімнаті:

Танаа була афроамериканкою, що носила зварювальну маску і захисний фартух, будучи у шортах. Її передпліччя були сильними, але шия та плечі, здавалося, були зроблені з ртуті.

— Танаа може сконструювати будь-що — сказав Лоуренс. Насправді вона знайшла Мілтона так само давно, як і він, побачивши деякі схеми з Інтернеті. Через те що схеми були такими, що їх ніхто не міг повторити, вони привели її до лазерного зварювального пістолета на зігнутих ніжках. Танаа помахала їм, а потім повернулася до розсипання іскор у всіх напрямках.

Аня була веснянкуватою дівчиною з середнього заходу, з горіхово-коричневим волоссям, де були сині підказки, у який колір вона красила його раніше, а потім відмовилася від цього. Вона носила джинсовий комбінезон та товсті окуляри, і виглядала так, ніби ніколи не посміхалася. Вона пробурмотіла щось Лоуренсові про надання екскурсій постороннім.

Сугата мав товсті чорні вуса, південноамериканський серферний акцент і футболку Caltech. Лоуренс прошепотів, що Сугата хотів працювати на телебаченні і навіть тренувався для космосу: перевантаження і так далі, але зробив вибір на користь їхнього проекту, намірюючись врятувати світ у реальному житті.

Патриція не була впевнена, чи повинна вона питати про велику машину з величезним вакуумним трубчастим тілом і приробленим соплом. Але Лоуренс сам заходився пояснювати:

— Ми працюємо над вирішенням проблеми тяжіння. — Він розглядав покази приладів на установці. — У нас ще немає справжнього антиграва, всього лише кілька окремих вдалих дослідів. І антиграв — це не лише контроль гравітації. Ми знаємо, що це слабка сила у нашому всесвіті, а це означає, що десь є сила набагато потужніша. І ми намагаємося з'ясувати, де, чи що вона собою являє.

— Ого. — Патриція могла літати без будь-якого фантастичного пристрою, зрозуміло, але тільки тоді, коли цього вимагала ситуація, і/або коли вона може змусити когось до угоди, яка включала в себе надання їй сили для польоту. (Або у снах). Ідея контролю за тяжінням шляхом ввімкнення або вимкнення якогось пристрою вразила її.

Вона не збиралася запізнюватися з виконанням чергового завдання Кавасіми щодо керівника нафтової компанії, який був відповідальним за катастрофу у Північному морі. Але вона хотіла помилуватися машиною Лоуренса. Лоуренс розказав їй, що показують прилади, скільки енергії знаходиться в гнучких трубках, не вибухаючи.

— Це вражаюча машина, — сказала Патриція. І справді, у ній було щось естетично приємне, що вказувало на видатні інженерні рішення. Блискуча і міцна. Вона відчула таку ж пристрасть до цієї машини, яку відчувала до старих ручних друкарських машинок, які продавалися у галереї раритетів на вулиці Валенсії, або до гарної парової машини. Ці речі були зроблені з деяким хизуванням, і з часом завжди ламалися, або ламали щось самі. Але, можливо, Лоуренс був правий, і ці пристрої робили нас унікальними, як людський вид. Ми робили машини, як павуки ткали павутиння і шовк. Дивлячись на червоний корпус машини, вона подумала про те, що якось раптово знову почала обожнювати Лоуренса. І, можливо, вона не повинна судити про нього по тому, що було свого роду "Правилами поведінки" — можливо цей пристрій був кульмінацією всього того, що її завжди захоплювало у ньому, з самого початку. І так, можливо машина буде свідченням того, що вони обидвоє перемогли пана Роуза.

— Вона чудова, — сказала вона.

Лоуренс і Патриція ділилися своїми проблеми про відносини з іншими під час куріння ароматного бонгу на дивані. Лоуренс розказував про Серафину, як він провалив поточний чи умовний термін — а тоді злякався що веде лише монолог і запитав Патрицію про хлопця, з яким вона жила. Про Кевіна, вебкоміксового хлопця.

— Умм... — Патриція вхопила бонг і наповнила легені димом, перш ніж відповісти. — Незрозуміло. Я до цього часу не впевнена, чи зустрічаюся з Кевіном чи ми просто друзі по виклику. Кожного разу, коли він спить зі мною, він намагається зникнути посеред ночі. Але ніхто не може покинути мене крадькома після такого навчання, яке було у мене. Таким чином йому залишається або гарно попрощатися або залишитися до ранку. Він пробував обидва варіанти, але здається, що жоден не спрацював на його користь.

— Ого.

— Я майже постійно розмовляю з Кевіном про те, що ми робимо, хоч це і не є моїм реальним життям.

Якимось чином дерев'яна фігурка пана Роуза стала поворотним моментом у відносинах Лоуренса і Патриції, не лише сполучним матеріалом, але й нагадуванням, що вони знали один одного, коли були невдахами у восьмому класі. Патриція була останньою людиною, яку Лоуренс міг розчарувати, тому що вона вже бачила його у найгіршому стані. Фактично зараз у них була найбільш невимушена розмова, якої Лоуренс не мав уже давно, і не тільки через ароматний бонг.

Вони помовчали деякий час, а потім Патриція змінила тему:

— Як поживають твої батьки? Все ще хочуть, щоб ти знаходився зовні дверей їхнього будинку?

— Я думаю, що насправді вони були дуже щасливі з цього, — сказав Лоуренс. — Вони розлучилися близько семи років тому, моя матір знайшла чоловіка, який любить спостерігати за птахами. Батько покинув свою жахливу роботу і