П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Террі Гудкайнд

Всі вони однаково важливі, кожен по-своєму цінний для тієї павутини, що старанно плете Далтон. Багатолюдні бенкети завжди означають величезне поле діяльності. Люди все більше п'ють, все сильніше пожвавлюються, розмовляють про всяку всячину, деколи — втрачають обережність, забувають приховувати свої таємні почуття, взаємини. У цій обстановці частенько з'вляється можливість знайти нових союзників, закріпити чиюсь лояльність і відданість. А значить — розширити павутину.

Тереза, радісно посміхаючись, виглянула у двері.

— Любов моя! Незважаючи на втому, що накопичилася за довгий день, він не зміг стримати усмішки, дивлячись в сяючі темні очі дружини.

— Тесс, сонечко моє, твоя зачіска просто чудова!

Зібране на потилиці волосся тримав золотий гребінь, густі темні коси були перевиті безліччю золотих стрічок, від чого здавалися довшими і майже цілком закривали шию, як комір. Тереза нахилилася, і коси трохи розсунулися, дозволяючи побачити ніжний вигин лебединої шиї.

Двадцятип'ятилітня Тереза була майже на десять років молодша за чоловіка. Далтон вважав її незрівняною красунею — ще один плюс до її цілеспрямованості і рішучості. Він досі не міг звикнути до думки, що всього лише півроку назад Тереза нарешті стала його дружиною. За нею упадали багато женихів, і деякі з них мали куди більш високе положення в суспільстві, ніж Далтон, але сильно поступалися йому в честолюбстві і цілеспрямованості.

Далтон Кемпбелл не був людиною, до якої можна було ставитися зі зневагою. Кожен, хто мав дурість не приймати його всерйоз, в один прекрасний день виявляв, що сильно його недооцінив і тепер шкодує про помилку.

Майже рік тому Далтон зробив Терезі пропозицію. Вона влаштувала йому формений допит з усією старанністю, поцікавившись з властивою їй м'якістю, під якою ховалася залізна хватка, чи дійсно він людина, твердо намірена рухатися далі. Під цими словами вона мала на увазі, природно, чи має він намір стати одним із сильних світу цього. В той час Кемпбелл був всього лише помічником мирового судді в Ферфілді. Не дуже значний пост, але Далтон розглядав його як зручну платформу для досягнення своїх цілей, місце, де можна обзавестися потрібними зв'язками і можливостями.

У відповідь Далтон цілком серйозно запевнив Терезу, що він людина, яка прагне зробити хорошу кар'єру, і що, незважаючи на його нинішнє положення, жоден з її знайомих і близько не підійде до майбутнього положення в суспільстві Далтона Кемпбелла. Настільки прямолінійна заява застала Терезу зненацька і стерла посмішку з обличчя. І тут же, зачарована його переконаністю і цілеспрямованістю, Тереза погодилася вийти за нього заміж.

І далі переконалася, що його слова не були порожніми похваляннями. Як і планувалося, перед весіллям Далтон займав вже більш солідний пост, а за перші місяці після одруження його підвищували тричі.

Люди, що мали коли-небудь справу з Кемпбеллом завдяки його репутації законознавця або в процесі ведення справ з урядом Андера, високо цінували його глибокі знання в андерському праві. Далтон Кемпбелл був широко відомий своїми блискучими здібностями легко розбиратися в найскладніших правових положеннях, глибокими знаннями основ і структури законодавства, що були повні прецедентів і положень.

Люди, на яких працював Кемпбелл, високо цінували його знання законів, але набагато більше дорожили його знаннями в тому, як ці закони обійти, через які лазівки і таємні стежки пробратися і якими шляхами вибратися з правової пастки. І вже безумовно, цінували його здатність забувати про закон, коли ситуація вимагала рішення, законом не передбачуваного. У таких випадках Далтон виявлявся вельми винахідливий і корисний.

Тереза в мить ока з легкістю пристосовувалася до мінливих обставин і на новому місці як ні в чому не бувало тут же брала на себе керівництво прислугою з таким апломбом, ніби все життя тільки цим і займалася.

Минуло всього лише кілька тижнів, як Далтон зайняв найвищу сходинку в штаті міністра. Тереза прийшла в повний захват, дізнавшись, які розкішні покої їм належить зайняти. Тепер вона нарешті стала однією з тих, що стоять високо і користуються величезними привілеями.

Зрозуміло, Тереза прийшла від цієї новини у такий захват, що ледве було не зірвала з нього одяг, щоб прямо на місці віддатися йому. Але Далтон знав: меншого вона від нього і не чекала.

Якщо хто і розділяв його честолюбні мрії, так це Тереза.

— Ах, Далтон, розкажи мені, хто з нобілів буде на бенкеті? Я вмираю від цікавості.

Далтон знову позіхнув і потягнувся. Він знав, що дружина плете власну павутину.

— Нудні нобілі.

— Але міністр там буде?

— Так.

— Дурник ти, він насправді зовсім не нудний! І я познайомилася з деякими жінками, дружинами тих, що живуть в маєтку помічників міністра. Всі вони вельми значні дами, як я і розраховувала. І чоловіки їх всі займають важливі пости. — Вона лукаво торкнулася кінчиком язика верхньої губи. — Але всі вони не настільки високопоставлені, як мій чоловік.

— Тесс, сонечко, — посміхнувся він, — ти і мерця надихнеш заради тебе зробити кар'єру.

Тереза підморгнула і зникла в кімнаті.

— Тут для тебе під двері просунули кілька повідомлень, — продовжила вона з сусідньої кімнати. — Лежать в секретері.

Елегантний секретер, який стояв у кутку, сяяв, як темний коштовний камінь. Зроблений з полірованого ільма, він був інкрустований мореним кленом і темними діамантами. Кожен діамант сидів в окремому золотом гніздечку. Ніжки були покриті темним лаком, як і у всій меблів у цій кімнаті.

У потайному відділенні під верхнім ящиком лежало кілька запечатаних послань. Далтон ламав печатку і переглядав кожне, оцінюючи важливість. Деякі представляли певний інтерес, але нічого термінового не було. В більшості вони просто містили різну інформацію — дрібні вібрації з кожного куточка його обширної павутини.