Гра в чуже життя - Олена Гриб

«Цікаво, що б робила справжня принцеса, потрапивши в таку ситуацію? – міркувала вона, сяк-так орудуючи допотопною пральною дошкою. – Маячня якась… Та їй миттю б доставили з Влаї купу нарядів! Магія, портали, переміщення… Не розумію, чи то шановному таткові мої проблеми тільки в радість, чи то він чекає, поки я прийду на поклін… Ну-ну, нехай чекає! Може чого й дочекається! Ех, даремно я пальці до крові стираю! Треба б припертися на церемонію в чому є, і нехай би Його Величність червонів за нечепуру-доньку. Може, зрозумів би, що ми в одному човні».