Володар Перстенів - Джон Рональд Руел Толкін

великій справі. Смерть і воскресіння, переродження Ґандалфа зі Сірого на Білого — це також незаперечний доказ його світлого призначення, кінцевим результатом якого має бути остаточна перемога над злом. І саме Братство теж є своєрідним відображенням християнської єдності, бо і порізну, поодинці, герої також зберігають духовний зв’язок, пам’ятаючи про високу спільну мету, яка їх об’єднує. Також сила слова, сила віри, вкладена у слово, є надзвичайно важливою складовою частиною всієї фабули: скільки разів лише одна доречно сказана фраза цілковито змінює перебіг сюжету, скеровує його в інше русло. Хижа верба розтискає своє гілля, брама до Морії відчиняється, страхітлива павучиха Шелоба здригається й утікає від звуку імені ельфійської принцеси Елберет — і все це доводить непоясненну та нездоланну силу доречно і натхненно сказаного слова.

Сила слова-молитви неодноразово підкреслюється впродовж усій мандрівки героїв у їхньому служінні святій справі. Відтак це недвозначно вказує на прихований інтимний зв’язок епосу з Біблією, зокрема з Новим Заповітом. Як писав щодо цього Ральф Сі Вуд, «Хритос наказав апостолам не рятувати їхнє власне житгя задля себе, а радше жертвувати ним задля Царства Божого. «Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу? Що бо людина може дати навзамін за власну душу?» [Марко, 8: 36–37] Наприкінці подорожі-пошуку все Братство доходить до розуміння цього засадничого та найглибшого уроку. Навіть Сем від самого початку знав, хоч і підсвідомо, що він не вирушав із Фродо в мандри тільки задля того, щоби побачити ельфів, гори та драконів…»[64] Себто подорож відбувається не задля самих пригод, а заради служіння великій шляхетній меті.

Автори перекладу трилогії, яку ви тримаєте в руках — Олена Фешовець і Назар Федорак, — здійснили справді титанічну працю, перенісши світ Толкіна в українську мову, подарувавши його українському читачеві. Ця їхня праця набуває ще більшого значення, якщо знов узяти до уваги той великий вплив, що його має «Володар Перстенів» на молодих людей. Адже саме читання найчіткіше формує особистість, — навіть сьогодні, в епоху комп’ютерів і космічних технологій, усе ж таки юнак чи підліток інколи знаходить час усамітнитися десь наодинці зі сторінками, наповненими текстом. І коли рідною мовою читається твір, який тієї самої миті читають десятки, сотні, тисячі інших людей на всіх без винятку п’ятьох континентах, — тоді виникає загострене чуття великої єдності, чи й не таке, яке пульсувало в серцях і душах членів Братства Персня.

Отож, пройшовши разом із героями «Володаря Перстенів» лісами та пущами, степами та гірськими перевалами, через буревії, сніговиці й під пекучими променями сонця Середзем’я, попід землею, по воді й у повітрі їхній нелегкий шлях, здолавши з ними незліченні полки підступних ворогів, пізнавши гарних і вірних друзів, ти, читачу, можеш, перегорнувши останню сторінку цього великого твору, сміливо сказати про себе словами гобіта Сема, винесеними в заголовок цієї статті: «Ось я і повернувся». Проте, пильно вдивившись у себе самого, у власну внутрішню суть, ти, напевно, таки визнаєш, що повернувся з цієї подорожі кращим, аніж був тоді, коли її починав: мудрішим, сміливішим, добрішим, милосерднішим. І саме це є найвищою нагородою Джонові Роналду Руелові Толкіну, світлому та винятково талановитому чоловікові, котрий понад півстоліття тому створив цю прекрасну книгу.

ВИБРАНІ БІБЛІОГРАФІЇ

Вибрана бібліографія творів Дж. Р. Р. Толкіна

1. Sir Gawain and the Green Knight (1925)

2. The Hobitt (1937)

3. On Fairy Stories (1947)

4. Farmer Giles of Ham (1949)

5. The Fellowship of the Ring (1954)

6. The Two Towers (1954)

7. The Return of the King (1955)

8. The Adventures of Tom Bombadil and other verses from The Red Book (1962)

9. Tree and Leaf (1964)

10. Smith of Wootton Major (1967)

Посмертно, переважно за редакцією сина, Крістофера Толкіна, й інших, побачили світ:

1. The Father Christmas Letters (1976)

2. The Silmarillion (1977)

3. Unfinished Tales of Numenor and Middle-earth (1980)

4. The Letters of J.R.R. Tolkien (1981)

5. Mr. Bliss (1982)

6. Finn and Hengest: The Fragments and the Episode (1982)

7. The Monsters and the Critics and Other Essays (1983)

8. History of the Middle Earth, 12 vols. (1983–1997)

Вибрана бібліографія творів про Толкіна

1. Birzer В. J.R.R.Tolkien’s Sanctifying Myth: Understanding Middle-earth. — Wilmington, Delaware: Intercollegiate Studies Institute, 2002.

2. Chance J. Tolkien’s Art: A Mythology for England. — London: Macmillan, 1979.

3. FliegerV. Splintered Light: Logos and Language in Tolkien’s World, William B. Eerdmans. — Michigan: Gran Rapids, 1983.

4. Foster R. The Complete Guide to Middle-earth: From The Hobbit to The Silmarillion. — New York: Ballantine Books, 1978.

5. Giddings R. J.R.R.Tolkien: This Far Land. — London: Vision and Bames and Noble, 1983.

6. Isaacs N.D., Rose A.Z. Tolkien and the Critics: Essays on J.R.R.Tolkien’s The Lord of the Rings. — West Bend, Indiana: University of Notre Dame, 1968.

7. Kocher P. The Master of the Middle-earth: The Fiction of J.R.R.Tolkien. — Boston: Houghton Mifflin, 1972.

8. McIntyre A. After Virtue: A Study in Moral Theology. — West Bend, Indiana: University of Notre Dame, 1984.

9. Meilaender G.C. The Theory and Practice of Virtue. — West Bend, Indiana: University of Notre Dame, 1984.

10. Moseley Ch. J.R.R.Tolkien. — Plymouth: Norlhcole House Publishers, 1907

11. Pearce J. Tolkien: A Celebration: Collected Writings on a Literary Legacy. San Francisco: Ignatius Press, 1999.

12. Pieper J. The Four Cardinal Virtues: Prudence, Justice, Fortitude, Temperance. — West Bend, Indiana: University of Notre Dame, 1966.

13. Purtill R. J.R.R.Tolkien: Myth, Morality and Religion. — San Francisco: Ignatius Press, 2003.

14. Rosenbury B. Tolkien: A Critical Assessment. — London: St. Martin’s Press, 1992.

15. Salu M. & Farrell R.T. etc. J.R.R.Tolkien, Scholar and Storyteller: Essays In Memoriam. — Ithaca & London: Cornell University Press, 1979.

16. Shippey T. J.R.R.Tolkien: Author of the Century. — Boston: Houghton Mifflin, 2001.

17. Strachey B. Journeys of Frodo: An Atlas of The Lord of the Rings. — London, Boston: Allen&Unwin, 1981.

18. Tolkien J. & P. The Tolkien Family Album. — London: Harper Collins, 1992.

19. Tyler J.E.A. The Tolkien Companion. — London: Macmillan, 1976.

20. Wadell P.J. Friendship and the Moral life. — West Bend, Indiana: University of Notre Dame, 1989.

21. White M. Tolkien: A Biography. — New York: New American Library, 2003.

Примітки

1

Згідно з літописом Ґондору, ним був Арґелеб II, двадцятий витязь північної династії, яка закінчилася через триста років з правлінням Арведуї.

2

Таким чином, рік Третьої Епохи в літочисленні ельфів і дунаданів можна визначити, додаючи 1600 до дати Літочислення Ширу.

3

Так гобіти називають Віз, або Велику Ведмедицю.

4

Ріка Брендівинна.

5

Див. виноску в Додатку