Сабіт. Її перевертень - Влада Калина

Я пам'ятаю, як тієї проклятої ночі він намагався мене зґвалтувати. Розірвав кофтинку на моїх грудях, бив по обличчі… Якщо чесно, то більше нічого не пам'ятаю. Таке як-то мене хтось врятував, чи можливо Олег сам передумав доводити справу до кінця? Це запитання і досі залишається без відповіді, от тільки після того, на моєму тілі, а вірніше на грудях з'явились чотири великих рубці. Знаєте, ніби хтось величезною виделкою намагався мене роздерти. Ох, жах! Олег говорив, що я втратила свідомість і скотилася з гори, напоролася на гілку чи щось таке… коли тікала від нього, вибігла з дому. Але мені здається, що я взагалі не втікала… Щось тут не те!

Я ледве стояла в тій холодній грязюці своїми босими ногами. Вже майже пальців не відчувала. Стояла та намагалася розгледіти той дім, з вікон якого світило.

 - Мені б туди дійти. Може мені хтось допоможе? - розбитими губами, пошепки, змушувала себе зробити хоч ще крок.

" От, тільки як туди добратися, якщо я ось-ось втрачу свідомість."