Мої сімейні обставини - Анна Лерой

— Це була дуже дивна смерть, — повільно вимовляє Реман.

— Що в ній було дивного?

Але моє запитання він обходить стороною, продовжуючи говорити:

— Навіть якби я знав подробиці, я б тобі не розповів їх...

Я стискаю пальці на оббивці крісла, але чекаю. Рем ніколи не кидає фраз на вітер, не зупиняється на середині шляху і говорить те, що хотів сказати, повністю. Інакше він би взагалі не розкрив рота. Так, він змінився дещо, але я сподіваюсь, що не занадто сильно.

— На похоронах ридало все місто, точніше, городяни і приїжджі. А ось аристократи та вищі чини замість проводів твого брата вирішували такі важливі питання і відкривали такі секрети, що й страшно сказати. Вони журналістів не пустили всередину кімнати для нарад, навіть секретар був обраний з числа тих, хто має перепустку... А саме розслідування нещасного випадку, як охрестили смерть Аміра, зайшло у глухий кут, справу було закрито, опечатано та віддано в архів раніше, ніж я зміг добитися доступу до паперів і свідчення.

—  Це не страшно, я добуду їх тобі з архіву, — я повільно перекочую карамельку на язиці, це швидко повертає мені впевненість в своїх силах. Допомагає сконцентруватись.

З підтримкою Рема вивести на чисту воду того ж дядька не складе труднощів. Хоча ні, кому я брешу? Звичайно, це буде нелегко і дуже гірко. Мені доведеться робити те, до чого я відчуваю стійку ненависть: брехати, тиснути на людей і зіштовхувати противників лобами. Можливо, навіть взяти на себе управління землями, а далі влізти в ще більші борги перед сусідами або ж спровокувати нову кризу нашої і так хиткою економіки. Та справи тут давно йдуть не найкращим чином.

Так що навряд чи мій бій з дядьком хоч якось змінить ситуацію в народі. Але мою долю це змінить точно.

— Занотуй мені, які документи тобі потрібні. Нам до того ж треба обговорити подальші дії. І мені знадобляться твої коментарі щодо тих, хто зайняв місця в новому уряді, — я дещо розгублено потираю лоба. Політика — не моє сильне місце, але зараз треба взяти себе в руки.

— Не лізь у цю справу, Лайм. Залиш все, — зупиняє мої міркування Рем. І спочатку я просто не можу повірити власним вухам. Що він має на увазі? Навіть смішно таке від мене вимагати.