Знання — сила, або Рятуйте дракона! - Аграфена Осіння

– Я ж не курка, щоби яйця вчити, — під пильним, чіпким поглядом насилу договорила Фіона.

– Та тьху на тебе! – обурилася Корвелія. – Яка ще курка? Це – яйця Фаберже, отже, драконяче-мільярдерські. А дракони починають розмовляти, щойно вилуплюються. Зрозуміло?

Фіона кивнула.

– Берешся? 

Фіона знову кивнула. 

– Отже, за два місяці зателефонуємо. 

Ще раз кивати було зовсім уже не чемно, тому дівчина охоче погодилася: 

– Буду з нетерпінням чекати. 

Корвелія енергійно піднялася, пробурмотіла щось про безвідповідального Корвела, який і в вус не дме, тільки зі своєю Марсією милується, а діти без нагляду, як трава на узбіччі. І тільки вона, бідна бабуся, про все має дбати... 

Вражена до глибини душі, дівчина теж попрямувала на вихід, тільки повільніше. Біля самого входу на високій різьбленій стійці вона помітила те, на що раніше не звертала уваги: під невеликою табличкою з написом "Талісман нашого закладу" висіла качалка.

Це - майбутній клас Фіони.))