Вічне життя Смерті - Лю Цисінь
Але вона припустилися фатальної помилки, якої не передбачала й навіть не могла передбачити. Хоча саме через цей недолік мислення її й вважали гідною стати другим Мечоносцем.
Вона жодного разу підсвідомо не допускала можливості реального настання такого розвитку подій.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 14 мільйонів кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 13,5 мільйона кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 9 хвилин!
Підсвідомо Чен Сінь сприймала себе як опікунку, а не руйнівницю, вона — жінка, а не воїн. Вона хотіла присвятити решту свого життя збереженню рівноваги між двома світами — нехай технології Трисоляриса пришвидшували б розвиток людства, а земна культура сприяла б дедалі більшому культурному піднесенню Трисоляриса, аж поки одного дня її внутрішній голос не підказав би: Уже можна безбоязно відкласти вбік червоний вмикач і повернутися в люди. Світу більше не потрібне стримування, теорія Темного лісу втратила актуальність, і Мечоносці мають стати сторінкою з минулого.
Коли вона вперше зустрілася з цим далеким світом як Мечоносець, то, на відміну від Ло Цзі, відчула, що це швидше шахова партія, а не дуель із летальним наслідком. Вона спокійно вмостилася за шахівницею, розмірковуючи над різними дебютами, уявляючи варіації розвитку атак суперника й вигадуючи способи впоратися з ними по черзі. І вона почувалася цілком готовою розігрувати цю партію протягом усього свого життя.
Але замість того щоб узяти в руку фігуру й зробити перший хід, опонент схопив шахівницю й розбив об її голову.
Уже за п’ять хвилин до того, як Чен Сінь отримала з рук Ло Цзі червоний вмикач, шість Краплин у сховках розпочали прискорюватися. Супротивник не згаяв жодної секунди.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 13 мільйонів кілометрів. Найближчий зонд знаходиться за 12 мільйонів кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 8 хвилин!
Порожнеча.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 11,5 мільйона кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 10,5 мільйона кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 7 хвилин!
Пустка без кінця краю. На додаток до білої зали й білих літер усе суще довкола неї заволокло молочним туманом. Здавалося, вона опинилася в Усесвіті, який нагадував молочну бульбашку діаметром 16 мільярдів світлових років. У цій величезній порожнечі їй годі було шукати підтримки…
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 10 мільйонів кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 9 мільйонів кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 6 хвилин!
Що вона має робити?
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 9 мільйонів кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 7,5 мільйона кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 5 хвилин!
Навколишня порожнеча почала розсіюватися. Сорокап’ятикілометрова товща землі над головою повернула присутність, нагадуючи про свій вік. Найнижчий шар, у якому фактично розташовувався Центр управління стримуванням, міг сформуватися 4 мільярди років тому, через 500 мільйонів років після утворення самої Землі. Мутні води протоокеану освічували безперестанні спалахи блискавок; Сонце мало вигляд тьмяного вогника у похмурому небі, забарвлюючи води криваво-червоним; невдовзі в небесах спалахнули інші джерела світла, тягнучи за собою довгі вогняні хвости, але лише для того, щоб упасти в океан; падіння цих метеоритів спричинили серію цунамі, чиї величезні хвилі покотилися до континентів, ще вкритих потоками лави; підняті від зустрічі вогню й води хмари пари ще сильніше заступали Сонце…
На противагу жорстокій картині цього пекла в каламутній морській воді в цей час неспішно відбувалася дивовижна історія: під дією спалахів блискавок і космічних променів зароджувалися, зустрічалися, зливалися й знову розпадалися молекули органіки — гра в довгу з цеглинками, яка тривала 500 мільйонів років. Нарешті один із ланцюжків органічних молекул, тремтячи, розділився на два ідентичних ланцюжки, які почали абсорбувати дрібніші молекули органіки, аж поки не настав час іще одного поділу… Створення ланцюжка молекул, здатного до самовідтворення в грі з тасування дрібних органічних цеглинок, настільки неймовірне, що рівноцінне пронесенню смерчу над купою металобрухту й виготовлення з нього повністю функціонального Mercedes-Benz.
Але це сталося, й розпочалася дивовижна мандрівка тривалістю у 3,5 мільярда років.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 7,5 мільйона кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 6 мільйонів кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 4 хвилини!
Далі розпочався Архей, що тривав 2,1 мільярда років; він змінився Протерозоєм — 1,83 мільярда років; настав час Палеозою: Кембрій — 70 мільйонів років, Ордовик — 60 мільйонів років, Силур — 40 мільйонів років, Девон — 50 мільйонів років, Карбон — 6,5 мільйона років і Перм — 55 мільйонів років; йому на зміну прийшов Мезозой: Тріас — 35 мільйонів років, Юра — 58 мільйонів років, Крейда — 70 мільйонів років; настав час Кайнозою: Третинний період (Палеоген і Неоген) — разом 64,5 мільйона років, Четвертинний період — 2,5 мільйона років.
І тільки тут з’явилися люди. Порівняно з нескінченними еонами, що минули до цього, вся історія людства триває не довше за клацання пальців. Династії й епохи змінювалися зі швидкістю вибухів феєрверка; кістка, підкинута вгору давньою мавпою, перетворилася на зорельот, перш ніж упала на землю. Після 3,5 мільярда років тягот і випробувань цей шлях розвитку зупинився перед тендітною людиною, єдиною зі 100 мільярдів представників роду людського за всю його історію, яка міцно стискала червоний вмикач.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 6 мільйонів кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 4,5 мільйона кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 3 хвилини!
Чотири мільярди років разом навалилися на плечі Чен Сінь непідйомним тягарем, не даючи можливості зробити вдих. Її підсвідомість намагалася вибратися на поверхню, аби дати тілу змогу дихати на повні груди. В її уяві поверхня Землі кишіла життям, різномастими істотами, гігантськими рептиліями, динозаврами, які великими групами вкривали поверхню аж до обрію. Поміж ніг динозаврів, під їхніми черевами снували різні ссавці, включно з людьми, а біля самої поверхні проміж незліченої кількості ніг плазувала тьма трилобітів і комах, які перетворювалися на живу чорну річку… Сотні мільярдів птахів у небі закручувалися в чорний вихор хмар, що застелив увесь небокрай, із якого інколи вигулькували величезні тіні птеродактилів…
Навколо клекотала мертва тиша, доповнюючи найстрашніше видовище — погляди незліченної кількості очей. Динозаврів, трилобітів і мурах, птахів і метеликів, вони з’явилися навіть у бактерій… Лише людських очей нараховувалося 100 мільярдів пар, що співставно з кількістю зірок у Чумацькому Шляху: від простих людей до да Вінчі, Шекспіра та Ейнштейна.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 4,5 мільйона кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 3 мільйони кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 2 хвилини! По два зонди рухаються у напрямку Азії й Північної Америки, один — Європи.
Натиснувши вмикач, вона перерве процес, який тривав 3,5 мільярда років, і все довкола розчиниться у вічній ночі Всесвіту так, ніби ніколи й не існувало.
Здавалося, вона знову тримає на руках дитину — м’яке, тепле створіння з маленьким вологим обличчям. Дитина мило усміхається, промовляючи: мама.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 3 мільйони кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 1,5 мільйона кілометрів від Землі. Час
