Затьмарення - Філіп Кіндред Дік
— У федеральній клініці? — запитав Фред.
— Так. А тепер що ви бачите на цьому малюнку, поміж чорних і білих ліній?
«Місто Смерті,— подумав Фред, розглядаючи малюнок. — Ось що я бачу: різноманіття смерті, не лише в одній правильній формі, а в усьому. Маленьких, три фути заввишки, найманців на візках».
— Просто скажіть, — мовив Фред, — вас насторожила моя промова у клубі «Лайонз»?
Двоє медиків обмінялися поглядами.
— Ні, — зрештою відказав той, що лишився стояти. — Насправді причиною цьому є ваша розмова з Генком — розмова поза протоколом, фактично, ви просто теревенили. Приблизно два тижні тому... розумієте, в обробці всього цього непотребу, усієї цієї сирої інформації, що надходить до нас, виникає технічна затримка. До вашої промови ще не дійшли. Насправді ще кілька днів пройде, доки дійдуть.
— Про що ж ми теревенили?
— Щось із приводу краденого велосипеда, — відповів інший медик. — Так званого семишвидкісного велосипеда. Ви намагалися зрозуміти, куди поділися три передачі, яких у ньому не вистачало. Було таке?
Двоє медичних працівників ще раз перезирнулися.
— Ви подумали, що вони лишилися на підлозі гаража, з якого його викрали?
— Курва, — запротестував Фред. — Це Чарльз Фрек помилився, а не я; це він усіх втягнув у цю суперечку, чорт забирай. Мені просто видалося це смішним.
БЕРРІС: (Стоїть посеред вітальні з великим новим блискучим великом, почувається дуже задоволеним) Дивіться-но, що я дістав за двадцять доларів.
ФРЕК: Що це?
БЕРРІС: Велик, десятишвидкісний велик для перегонів, фактично новісінький. Я побачив його на сусідському подвір’ї і поцікавився. Їх було чотири, тож я запропонував двадцять доларів готівкою, і вони мені його продали. Чорношкірі. Навіть передали його мені через паркан.
ЛАКМЕН: Я й не знав, що за двадцять доларів можна намутити майже новий десятишвидкісний велосипед. Просто неймовірно, що таке можна дістати за двадцятку.
ДОННА: Він нагадує мені велосипед однієї тьолки, що живе через дорогу від мене, якого в неї вкрали десь місяць тому.
АРКТОР: Звісно, це вони зробили, якщо в них було аж чотири. Ще й так дешево продали.
ДОННА: Якщо він — тієї дівчини, що живе через дорогу від мене, то ви маєте їй його повернути.
БЕРРІС: Це — чоловічий велик. Тому це не її.
ФРЕК: Чому ти кажеш, що він десятишвидкісний, якщо в нього лише сім шестерень?
БЕРРІС: (Здивовано) Що?
ФРЕК: (Підходить до велика і показує) Глянь, п’ять «зірочок» тут, дві — тут, на іншому кінці ланцюга. П’ять плюс два...
Якщо перехрещення зорових нервів кота або мавпи сагітально розділити, інформація, що надходить через праве око, потрапляє лише до правої півкулі, і так само ліве око надсилає інформацію тільки у ліву півкулю. Якщо тварину, що пройшла через таку операцію, надресирувати обирати з-поміж двох символів за допомогою лише одного ока, подальше тестування показує, що тварина здатна робити правильний вибір і за допомогою іншого ока. Однак якщо перед дресируванням розірвати комісуру, зокрема у мозолистому тілі, тоді закрите на першому етапі око й півкуля, до якої воно належить, потрібно буде дресирувати заново. Тобто за розірваної комісури від однієї півкулі до іншої наслідки дресирування не передаються. Це — фундаментальний експеримент із розділення мозку Маєрза та Сперрі (1953; Сперрі, 1961; Маєрз, 1965; Сперрі, 1967).
...дорівнює сім. Тож це — лише семишвидкісний велик.
ЛАКМЕН: Ага, але навіть семишвидкісний велик для перегонів вартує двадцяти доларів. Це все ще хороша покупка.
БЕРРІС: (Сердито) Ці чорношкірі сказали мені, що він — десятишвидкісний. Вони мене кинули.
(Усі підходять, щоб роздивитися велик. Знову й знову перераховують шестерні.)
ФРЕК: Тепер я нарахував вісім. Шість спереду, дві ззаду. Отже, виходить вісім.
АРКТОР: (Розмірковуючи) Але має бути десять. Ні семи-, ні восьмишвидкісних великів не існує. Принаймні я про такі не чув. Як думаєте, що трапилося з «зірочками», яких бракує?
БЕРРІС: Певно, це ті чорношкірі над ним попрацювали, розібрали, не маючи ні потрібних інструментів, ні жодних технічних знань, а коли зібрали знову, то три шестерні залишилися лежати на підлозі гаража. Мабуть, і досі там лежать.
ЛАКМЕН: Тоді нам треба піти й попросити їх віддати шестерні, яких бракує.
БЕРРІС: (Розлючено роздумуючи) Але в цьому й кидалово: імовірно, вони запропонують мені їх купити, а не віддадуть, як мали б. Цікаво, що вони ще пошкодили. (Оглядає весь велик.)
ЛАКМЕН: Якщо підемо всі разом, вони нам їх віддадуть; можеш на нас покластися, чувак. Усі йдемо, так?
(Озирається в пошуках підтримки.)
ДОННА: Ви впевнені, що у нього лише сім швидкостей?
ФРЕК: Вісім.
ДОННА: Сім, вісім. В будь-якому разі, перш ніж до них іти, варто було б когось спитати. Просто мені здається, що він не виглядає так, наче вони з ним щось робили, типу розбирали чи що. Перед тим, як іти на розборки, пересвідчіться. Шарите, про що я?
АРКТОР: Вона має рацію.
ЛАКМЕН: Але в кого спитати? Хіба ми знаємо когось, кого можна було б вважати експертом щодо великів для перегонів?
ФРЕК: Спитаймо першого зустрічного. Вивеземо велик за двері, і коли проходитиме який-небудь штрих, ми його й спитаємо. Так ми почуємо неупереджену думку.
(Вони гуртом викочують велик крізь вхідні двері, одразу ж наштовхуються на молодого чорношкірого, котрий паркує свій автомобіль. Вони вказують на сім — вісім? — шестерень і питають, скільки там швидкостей, хоча всі, окрім Чарльза Фрека, бачать, що їх лише сім: п’ять з одного кінця ланцюга, дві з іншого. П’ять плюс два разом дають сім. Вони можуть пересвідчитися в цьому на власні очі. Що відбувається?)
МОЛОДИЙ ЧОРНОШКІРИЙ: (Спокійно) Потрібно помножити кількість «зірочок» спереду на кількість тих, що позаду. Не додавати, а множити, оскільки, бачте, ланцюг перестрибує з однієї шестерні на іншу, тож з огляду на кількість можливих поєднань, ви маєте п’ять шестерень (Вказує на п’ять шестерень) на кожну з двох «зірочок» спереду (Вказує), тобто маєте п’ять швидкостей на одній шестерні, це — п’ять, а тоді за допомогою перемикача на кермі (Показує), ланцюг перестрибує на другу «зірочку» спереду і знову взаємодіє з п’ятьма тими, що позаду, а це додає ще п’ять швидкостей.
