Сплячі красуні - Стівен Кінг

«Він піддасться, — подумала Дженіс. — Він у цьому закладі, як дитина». Але Мерфі її здивував:

— Система підстраховки, — повторив він.

Може, офіцер Мерфі все-таки спроможеться дотриматися своєї позиції.

Пітерз міркував. На нього дивилися жінки, які сиділи під стіною майстерні, і гра в класи теж припинилася. Нехай вони утримувані, але вони також свідки.

— Аля-улю, — змахнула по-королівськи рукою Ейнджел. — Агов, аля-улю. Ви ж мене знаєте, офіцере Пітерз, я завжди рада допомогти.

Дону наверзлося, лячно — абсурдно — що Фіцрой звідкись знає, що в нього на думці. Та ну, не може вона цього, звісно, просто хоче його подратувати, як робить це безкінечно і завжди. Хоча він був би не проти коли-небудь хвилин на п’ять залишитися з цією ненормальною наодинці, його зовсім не тішила думка повернутися до неї спиною довше, ніж на секунду.

Ні, Фіцрой для цього не годиться.

Він показав на Рі.

— Ти. Дампстер.

Дехто з жінок захихотів.

— Демпстер, — сказала Рі, і то з непідробною гідністю. — Демпстер, Дампстер, Дімпелбат, мені насрати[109]. Пішли, обидві. Не змушуйте мене запрошувати вас знову, не той зараз день у мене.

Він поглянув на Мерфі, невдаху хитросракого:

— Прощавай-бувай, Навчатель-аторе[110].

Фраза викликала нове хихотіння, цього разу сраколизного характеру. Мерфі був новачком, і не в своїй стихії, тож нікому не хотілося потрапити до херового списку офіцера Пітерза. «А вони не геть тупі, — подумав Дон, — жінки в цьому закладі».

3

Офіцер Пітерз провів Джінет і Рі чверть шляху Бродвеєм і наказав зупинитися перед Загальною вітальнеюкімнатою відвідин, яка стояла порожньою, оскільки всі були на обіді. Від цього в Джінет з’явилося якесь дуже погане передчуття. Коли Пітерз відчинив двері, вона не поворухнулась.

— Що вам треба, щоб ми зробили?

— Утримувана, ви сліпа?

Ні, сліпою вона не була. Вона бачила відро для миття підлоги і прихилену до відра швабру, і на одному зі столів інше пластикове відро. В цьому, замість стаканчиків із кремом, було повно ганчірок і мийних засобів.

— Між іншим, у нас обідня перерва, — спробувала обуритися Рі, але тремтіння в її голосі все псувало. — Крім того, у нас є своя робота.

Пітерз нахилився до неї, губи закопилені так, що видно кілки його зубів, і Рі зіщулилася, притискаючись до Джінет.

— Можете записати це собі до списку ЛТ[111] і потім передати його священику, гаразд? А зараз просто заходьте і, якщо не бажаєте потрапити до рапорту за погану поведінку, більше не сперечайтеся на цю тему. В мне сьогодні гівняний день, я в крайнє гівняному настрої і, якщо не хочете, щоб я з вами ним поділився, краще беріться до діла.

А потім, посунувшись праворуч, щоб прикрити сектор огляду найближчої камери, він хапнув Рі за спину спецівки, вчепившись пальцями в еластичну бретельку її спортивного ліфчика. І штовхнув її у загальну вітальню. Рі спіткнулася і, щоб не впасти, вхопилась за борт автомата з перекусками.

— Гаразд, гаразд!

— Що «гаразд»?

— Гаразд, офіцере Пітерз.

— Вам не вільно штовхати нас, — сказала Джінет. — Це проти правил.

Дон Пітерз підкотив очі:

— Прибережи свою балакучість для когось, кому це цікаво. День відвідин завтра, а тут, як у свинарнику.

Аж ніяк, вважала Джінет. На її око, все виглядало пристойно. Та хіба це мало якесь значення? Якщо чоловік у формі сказав, що тут, як у свинарнику, отже, тут, як у свинарнику. Таким є закон, який діє у виправному закладі милесенького округу Дулінг, та, либонь, і в усьому світі.

— Ви двоє прибирете тут від стелі до підлоги, геть чисто все помиєте, і я перевірю, чи добре ви зробили цю роботу.

Він махнув рукою на відро з очисними засобами.

— Це твоє, Дампстер. Міз «Це Проти Правил» береться за швабру, хочу побачити підлогу такою чистою, щоб я їсти з неї міг.

Хотілося б мені нагодувати тебе з неї обідом, подумала Джінет, але пішла до мийного відра з віджимом. Їй не хотілося потрапити в рапорт за погану поведінку. Якщо так станеться, дуже ймовірно, що вона не попаде в загальну вітальню, коли цього вікенда на відвідини прибуде сестра з її сином. Для них це довга поїздка автобусом, і як же вона любила свого Боббі за те, що він ніколи не жалівся з цього приводу. Але біль у голові в неї дедалі сильнішав, і все, чого вона бажала в світі, це аспірину і поспати.

Рі, роздивившись очисні засоби, вибрала бляшанку якогось спрею і ганчірку.

— Хочеш нанюхатися цього «Пледжа»[112], Дампстер? Напшикати собі в нюхальник і ловити кайф?

— Ні, — сказала Рі.

— Тобі б хотілося кайфонути, хіба не так?

— Ні.

— Що «ні»?

— Ні, офіцере Пітерз.

Рі почала полірувати стіл. Джінет наповнила відро з умивальника в кутку, намочила швабру, віджала її і заходилася біля підлоги. Крізь сітчасту огорожу перед тюрмою їй було видно Західно-Лавінську дорогу, де туди й сюди проїжджали повні вільних людей легковики — на роботу, додому, пообідати в «Денні»[113], ще кудись.

— Підійди сюди, Сорлі, — сказав Пітерз.

Він стояв між автоматом перекусок і автоматом напоїв, у сліпій точці для камери, де утримувані інколи обмінювалися пігулками, сигаретами й поцілунками.

Джінет похитала головою, продовжуючи тягати швабру.

Довгі мокрі смуги на лінолеумі швидко висихали.

— Підійди сюди, якщо хочеш побачити свого сина, коли він сюди приїде.

«Я мушу сказати ні, — думала вона, — я мушу сказати: облиште мене в спокої, бо інакше я поскаржусь на вас». От тільки він завжди викручувався, хіба не так? Усі знають про Пітерза. Котс теж мусить знати, але, попри всі її пафосні балачки про нульову толерантність до сексуальних домагань, все продовжується так само.

Джінет побрела до маленького алькову між торговими автоматами і стала перед ним: голова похилена, швабра в руці.

— Сюди. Спиною до стіни. Та кинь ти вже ту швабру.

— Я не хочу, офіцере.

Голова їй боліла вже дуже сильно, і пульсуючий біль дедалі дужчав. А камера В-7 була тут поряд по коридору, з її аспірином на поличці.

— Або ти заходиш сюди, або потрапляєш в рапорт порушень і втрачаєш право на відвідини. А далі я вже постараюся організувати тобі наступний рапорт і, будь певна, прощавай твої відзнаки за гарну поведінку.

«І мій шанс на умовно-дострокове звільнення, — подумала Джінет, — нема відзначень за добру поведінку, нема дострокового звільнення — плиг назад на першу клітку, справу закрито».

Джінет протиснулась повз Пітерза, і