Сплячі красуні - Стівен Кінг

15

У той час, як Ваннеса Лемплі позбавляла життя Мейнарда Ґрайнера, а реанімований труп Мори Данбартон провадив Елмору Перлу імпровізований сеанс оральної хірургії, Френк Ґірі лежав під напівповаленою реєстраційною стійкою, дивлячись як 0:46 стає 0:45, стає 0:44. Не прийде ніякої допомоги знадвору, тепер він це розумів. Люди, які там залишилися, або бояться, або загинули. Якщо він хоче прорватися повз цей клятий КПП всередину в’язниці, він мусить це зробити самотужки. Єдина альтернатива — це швидко метнутися навкарачки назад надвір з надією, що той парубок за куленепробивним склом не вистрелить йому в гузно.

Як би йому хотілося, щоб нічого цього не ставалося. Хотілося б їхати своїм маленьким пікапом по одній з приємних доріг округу Дулінг, шукаючи чийогось ручного єнота. Якщо хатній єнот голодний, його можна підманити достатньо близько шматочком сиру або гамбургера на кінці довгої жердини, яку Френк називав Частувалкою, й накинути сітку. Це привело йому на думку ту відколоту ніжку стійки, яка впиралася йому в спину. Він перекинувся на бік, вхопив її і штовхнув по підлозі. Її довжини якраз вистачило, щоб сягнути смертельного «м’яча». Приємно нарешті хоч у чомусь добитися удачі.

— Що ти робиш? — запитав з-за скла Тіґ.

Френк не відволікався на відповідь. Якщо з цим нічого не вийде, він мертвий. Він уткнув у м’яч зазублений кінець дрючини. Джонні Лі запевняв його, що навіть якщо цю річ переїхати машиною, вона не вибухне, і дрючок її не розбудив. Він підняв ногу стійки і прихилив її до вікна якраз проти щілини для документів. 0:17 стало 0:16, стало 0:15. Тіґ вистрелив раз і Френк відчув як майнула куля, ледь не зачепивши йому кісточок пальців.

— Хто ти там не є, краще тобі тікати, — сказав він. — Біжи, поки маєш шанс.

Виконуючи власну пораду, Френк стрімголов кинувся до передніх дверей, очікуючи впіймати кулю. Але Тіґ більше ні разу не вистрелив.

Тіґ крізь скло задивився на наколотий на кінець ноги від стійки білий м’яч, схожий на великий шмат жувальної гумки. Він уперше ясно побачив той телефон, де 0:04 стало 0:03. Тоді він зрозумів, що це таке і що зараз станеться. Він стрибнув до дверей, що вели в головний коридор в’язниці. Його рука була на клямці, коли світ зійшов на біле.

16

За центральними дверима, притінений від яскравого сонця рештками «Флітвуда» — який більше ніколи не повезе Баррі Голдена з його родиною кудись на природу — Френк відчув, як уже порядно пошарпана будівля здригнулася від нового вибуху. Шибки, які завдяки арматурним дротам пережили попередні вибухи, випурхнули блискучими осколками.

— Гайда! — закричав Френк. — Усі, хто ще залишився, гайда! Тепер ми вже вхопимо її!

Якусь мить нічого не було. Потім четверо — Карсон Стразерс, поліціянт Трітер, поліціянт Ордвей і поліціянт Берровз — вискочили з укриття і затупотіли до вибитих дверей в’язниці.

Вони приєднались до Френка і зникли в диму.

17

— Святе… йобане… лайно, — видихнув Джаред Норкросс. Мікейла наразі була не здатна вимовити й слова, але всім серцем шкодувала, що поряд немає оператора. Хоча телекамера б не допомогла, хіба не так? Якби транслювати в ефір те, що вона бачить, глядачі зневажили б це, як якийсь відеотрюк. Мусиш перебувати саме тут, щоби в таке повірити. Мусиш на власні очі бачити голу жінку, яка висить у повітрі за фут над її койкою, з мобільним телефоном у руках; мусиш бачити ці зелені джгутики, що в’ються в її чорнім волоссі.

— Агов там, вітаю! — гукнула життєрадісно Євка, проте не озираючись, майже всією своєю увагою прикута до телефону в її руках. — За хвильку я буду з вами, але саме зараз мушу закінчити одну маленьку важливу справу.

Її пальці на телефоні пурхали до розпливчастості.

— Джареде? — Це був Клінт. Голосом водночас здивованим і зляканим. — Що ти тут робиш?

18

Ведучи тепер перед (хоч як мало йому це подобалося), Дон Пітерз подолав половину коридору, який провадив до Бродвею, коли з пливучого диму з’явилися Норкросс і якийсь старий бородань у червоних шлейках. Норкросс підтримував свого компаньйона. Червоні Шлейки тюпав повільно, зсутулений. Дон здогадався, що той підстрелений, хоч крові ніде не було видно. «Вас обох буде застрелено за хвилину», — подумав Дон і підняв свою гвинтівку.

За тридцять футів позаду нього власну гвинтівку підняв Дрю Т. Баррі, хоча не знав, що там побачив Пітерз: надто густий тягнувся дим, і Пітерз затуляв видимість. Потім — коли Клінт з Віллі проминули Вартівню і рушили в той короткий коридор, що вів до м’якої камери — з лазарету простягнулася пара довгих білих рук і вхопила Дона за горло. Дрю Т. Баррі дивився, вражений, як, немов якимсь магічним фокусом, Дон раптом зник. Двері лазарету затріснулись. Баррі кинувся туди, де щойно стояв Пітерз, і посмикав клямку — двері виявилися замкнутими. Він придивився крізь армоване дротом скло і побачив якусь жінку, з вигляду добряче на наркоті, яка приставила до горла Пітерзу долото. Той ідіотський футбольний шолом вона з нього здерла; він лежав догори дном на підлозі поряд з пістолетом. Рідке волосся Пітерза липло до його черепа пітними шнурками.

Та жінка — ув’язнена, в коричневій тюремній формі — помітила, що Баррі дивиться. Вона задерла вгору долото і змахнула ним. Жест був прозорим: забирайся звідси. Дрю Т. Баррі подумав вистрелити крізь скло, але це привернуло б увагу всіх оборонців, які ще лишилися. Він також згадав обіцянку, яку сам собі дав перед тим, як стріляти в другу почварну примару в спортзалі: «Після цього, містере Тюремний Наглядачу, ви самі про себе дбаєте».

Він послав цій божевільній на вигляд арештантці легенький салют, додавши для певності великого пальця. І рушив далі коридором. Але сторожко. Перед тим, як його вхопили, Пітерз устиг щось побачити.

19

— Ого, подивіться кого я знайшла, — промовила Ейнджел. — Це той, що любить хапати дівчат за цицьки і викручувати їм пипки, і тертися їм об задки, поки не стрелить собі в труси.

Коли вона підняла руку, щоб помахати страховику, Дон вислизнув, зробивши між ними невеликий проміжок.

— Покладіть долото, утримувана. Покладіть його зараз же, і мені не доведеться заносити вас до рапорту.

— Зара’ це в тебе не кінчина на штанях, — зауважила Ейнджел. — Забагато мокрого навіть для такого спермоток-сикозника, як ти. Ти обісцявся, авжеж? Мамуні це не сподобається, еге?

При цій