Житія Святих - Травень - Данило Туптало

не написане на Мойсеевих скрижалях і що мало відкинутися в кожному разі, як же обрізання, жертв безсловесних приношення й инше, до того подібне, що тінню і подобою було Нового Закону, що мав після того прийти. Коли ж він прийшов, ми відкинули старе: яка-бо потреба пильнувати тінь, коли саму річ у руці маєш?" Сказали юдеї: "Якби ті, як же ти кажеш, у Старому нашому Законі (окрім скрижалей Мойсеевих) встановлення і завіти були тінню і подобою Нового вашого Закону, то знали б давні законописці про ваш, що має потім бути, Новий Завіт, бо тінь і образ має окреслювати лице того, кого очима бачити сподівалися. А тому що закону вашого не сподівалися, тому старозавітні наші (окрім Мойсеевих скрижалей) встановлення і заповіти не є образом і тінню, але самою істиною, яку і вам так само, як же і на Мойсеевих скрижалях написане, берегти належить як істину". Сказав супроти цього Філософ: "Якби давні, що у Старому Завіті були, законописці і не знали про те, що після них має настати Новий Закон і не чекали його, то сказав би вам так: "Коли спочатку, як же раніше ми сказали, дав Бог завіт свій Ноєві, чи сповістив йому, що має дати й другий, — другому, що після нього мав бути, угодникові своєму Авраамові. Справді не сповістив, але й утвердив той перший свій заповіт, щоб був він на вічні роди. Також, даючи завіт Авраамові, чи сповістив йому, що пізніше і Мойсееві дасть инший закон? Однак про наш Новий Завіт всіляко сповіщав через святих своїх пророків, почуйте Єремію, який проголошує: "Ось дні ідуть, говорить Господь, і заповідаю дому Ізраїлевому і дому Юдиному завіт Новий, не такий завіт, який Я заповів батькам їхнім у день, в який же, взявши їх за руку, вивів їх з землі єгипетської. Вони зламали заповіт мій, і Я не беріг їх". Ось бачите очевидне пророцтво про наш Новий Завіт. І знову Ісая про нього провістив, від Імени Господнього кажучи: "Не згадуйте попередніх і про старі не думайте. Ось зроблю нове, нині зійде і довідаєтеся". Так знали давні старозаконники про наш новоблагодатний закон, чекали на нього, пророкуючи, тому ваші старозаконні встановлення і заповіти тінню й образом були сподіваного нашого Закону, а не самою істиною, і відкинути їх годиться як непотрібні.

Юдеї ж не знали, що проти цього відповісти, инше почали говорити — що ще не прийшов час явлення Месії у світі. Сказав Філософ: "Чого більшого ви ще чекаєте? Ось-бо влада царства і княжіння вашого, що за пророцтвом праотця Якового лише до пришестя Месії має бути, вже закінчилася. Єрусалим зруйнований, жертви ваші відкинені, і переселилася від вас слава Господня в народи, як же про те пророк Малахія зрозуміло провістив, кажучи: "Нема волі моєї в вас, — говорить Господь Вседержитель, — і жертви не прийму з рук ваших, тому що зі сходу сонця до заходу Ім'я моє славиться серед народів, і на кожному місці тиміям приноситься Імені моєму і жертва чиста, тому що велике Ім'я моє серед народів", — говорить Господь Вседержитель". Сказали юдеї: "Це ти кажеш, хочучи, як же бачимо, і народи назвати благословенними, як же й ми, насіння Авраамове, благословенні?" Відповів Константан: "У Ньому ж насіння Авраамове, у Ньому ж і ми, народи, благословимося, — у Месії, що зійшов з кореня Авраамового, й Ісакового, і Якового, і Єсеєвого, і Давидового". Сказав Бог до Авраама: "Благословляться в тобі всі роди земні". І до Ісаака: "Благословляться в насінні твоєму всі народи земні". Також і до Якова. І Давид каже: "Благословляться в Ньому всі коліна земні, всі народи прославлять Його. Як же бо заради Авраамового роду, так як і задля народів Месія прийти мав. Казав-бо колись Яків, благословляючи Юду: "Не прийме кінця князь з Юди, ні старійшина з чересл його, допоки не прийде той, хто має бути посланий, і він — надія народів". Також пророк Захарія, сповіщаючи доньці Сіону — Єрусалимові — прихід царя лагідного, що сидить на яремнику й осляті, каже: "Знищить зброю з Ефраїма, і коня з Єрусалиму, і розламає лук воєнний, і оголосить мир народам". Ось бачите, що не лише через вас, юдеїв, а й задля народів прийшов Месія. Здається ж мені, що радше прийшов задля народів, ніж задля вас, бо ви Його не прийняли, народи ж Його прийняли. Ви Його вбили, народи ж — повірили в Нього, ви Його відкинули, народи ж Його полюбили. Тому і Він вас відкинув, народи ж вибрав і в них прославляється. А що справді вже сподіваний Месія прийшов, від святого пророка Даниїла можете запевнитися. Тому-бо пророкові у Вавилоні в перший рік царства Дарієвого явився ангел Господній Гавриїл, і з того часу, коли явився, вирахував до приходу у світ Месії року сьомого седминами — кожна седмина по сімдесят літ. А всі седмини року, зібрані в одне, утворять число років чотириста і дев'яносто, як же і ваш Талмуд рахує. Наскільки давно роки ті проминули, самі погляньте, хіба не виявите більше восьмисот років, що минули після закінчення седмин, про які говорив ангел Даниїлові? Питаю ж вас, що то за залізне царство — те, що Даниїл розтлумачив, говорячи про великого боввана, якого Навуходоносор уві сні бачив?" Сказали юдеї: "Римське царство залізне". Знову спитав їх Філософ: "Хто ж є тим каменем, що відколовся від гори без допомоги людської руки, що стер баченого того боввана?" Відповіли: "Камінь — це Месія". Сказав Філософ: "Чи не бачите ви правди, що царство Римське, яке ідолам скорялося, вже минуло, Месія у світ прийшов, а замість ідолопоклонницького Римського царства встановив Бог Небесний инше, навіки нерозсипне — царство християнське, так назване новим іменем, за пророцтвом святого Ісаї, який вам колись говорив: "Залишиться ім'я ваше для насичення вибраним, вас же винищить Господь. А тим, що скоряться Йому, назветься нове ім'я, яке благословиться на землі, благословлять-бо правдивого Бога".

Сказали юдеї: "Це ми — благословенне насіння Сима, благословенні отцем нашим Ноєм, ви ж не є благословенні".

Відповів їм Філософ: "Ноєве благословення Сима є ніщо инше, лише славлення Бога, каже-бо: "Благословен Господь — Бог Симів". Тому Господь Бог благословенний є устами Ноєвими через добродійного Сима, а з того благословення до вас нічого не дійшло. До Яфета ж, від якого ми є, сказав Ной: "Хай розмножить Господь Яфета, і хай оселиться в полях Симових". Самі ж бачите, що