Житія Святих - Вересень - Данило Туптало
Тієї ж години той-таки ангел явився в пустелі Йоакимові, кажучи: "Йоакиме, Йоакиме! Почув Бог молитву твою і зволив тобі дати благодать свою, тепер твоя жінка Анна зачне і народить тобі дочку, з її різдва всьому світові буде радість — це тобі знамення істинного благовіщення мойого: іди в Єрусалим, до церкви Господньої, там знайдеш біля Золотих воріт дружину свою Анну; їй те саме уже звіщено". Подивувався Йоаким на це благовіщення ангельське і, славословлячи, дякував Богові серцем та вустами за таке його милосердя, і пішов швидко, радуючись і веселячись, у церкву Господню і, як сказав ангел, знайшов Анну біля Золотих воріт, вона молилася Богові; їй же звістив про ангельське благовіщення, також і вона йому повідала, що бачила й чула від ангела, про зачаття дочки звіщенная, і прославили Бога, що створив їм таку милість. Йому ж поклонившись у храмі святому, повернулись у дім свій. І зачала Анна свята в дев'ятий день грудня місяця, вересня ж 8-го дня народила дочку пречисту і преблагословенну Діву Марію, спасіння нашого початок і прохалицю, на її ж різдво небо і земля пораділи. І приніс Йоаким Богу великі жертви і всеспалення, і був благословенний архієреєм, і священиками, і левитами, і всіма людьми, що сподобився благословення Божого. Влаштував Йоаким велике пригощення у домі своїм, і всі веселилися, хвалячи Бога. Діву ж Марію, яка росла, батьки берегли, як зіницю ока, ведені Божим одкровенням, що має бути світло усьому світові і людського єства оновлення. Виховували її в такому остережному береженні, яке по-добає тій, що має бути матір'ю Спасителя нашого, не тільки люблячи її як дочку, котру бажали багато літ, але й пошановуючи як пані свою — пам'ятали-бо слова щодо неї мовлені і, провидячи духом у ній те, що мало бути за бажанням. Вона ж бо, благодаті Божої повна бувши, тією благодаттю і батьків своїх таємно збагачувала, не інакше, а так, як сонце промінням своїм зорі небесні просвічує, відділяючи їм світлість свою, так Марія вибрана, як сонце, Йоакима та Анну промінням благодаті, даної собі, освітлювала, щоб бути їм наповненими Духа Божого і певно вірити, що збудуться слова ангельські. Коли ж сповнилося три роки Богоотроковиці, ввели її славно в церкву Господню, зі свічками проводжали і віддали її в дар Богові, як і обіцяли. Після введення її, коли минуло кілька років, святий Иоаким помер, маючи літ вісімдесят, Анна ж свята, вдовою бувши, залишила Назарет і прийшла до Єрусалиму і там пробувала біля дочки своєї пресвятої, молячись у церкві Божій. Проживши ж у Єрусалимі два літа, почила в Господі, маючи всіх літ своїх сімдесят і дев'ять. Із чого ж благословенні ви є святі батьки, Иоакиме та Анно, заради пребла-гословенної дочки вашої? Подвійно є благословенні заради внука вашого, Господа нашого Ісуса Христа, в ньому ж благословляться всі народи і всі племена, їх праведно вся свята Церква Богоотцями назвала: Бога-бо від пресвятої вашої дочки народженого знаємо, Йому ж нині ви у небеснім передстоянні найближчі є, молітеся, щоб і ми не були віддалені від радості вашої, що пробуває вовіки. Амінь.
Деякі говорять, ніби Маттан, батько святої Анни, дід же по матері пресвятої Богородиці народив Якова, батька Йосипа теслі, але є це помилка, яка, гадаю, від того пішла, що в євангеліста Матвія, у главі 1-ій згадується Маттан, батьцо Яковів, так: "Елеазар породив Маттана, а Маттан породив Якова. А Яків породив Йосипа, мужа Марії, і дехто гадає, що це один і той же Маттан, батько Яковів і батько трьох дочок, Марії, Совії та Анни — написав би тоді, що Маттан народив Якова і трьох дочок, але йдеться про іншого, а про іншого таке: цей був від коліна Левиного, від синів Ааронових священиком, а інший той, що в Євангелії, був-бо від коліна Юдового, від дому Давида-царя, двадцять третій од роду Давидового та Соломонового. Про нього-бо святий Єпифаній у "Слові на Різдво пресвятої Богородиці" та святий Іван Дамаскин у книзі 4-ій "Про віру", в главі 15-ій, пише так: "Від коліна Соломонового, сина Давидового, народився Маттан, цей народив Якова, батька Йосипового, і помер, і пойняв його жону, матір Якову, Мелхій, од коліна Натанового, сина Давидового, брат Панфіровий (що був батько Варпарфіровий, дід же Йо-акимів і прадід пресвятої Богородиці), і народив Мелхій (від матері Якової) Ілія, і був Яків від коліна Соломонового, їллій же був від коліна Натанового; Іллій-бо пойняв жону і помер бездітний, а по ньому Яків, що був братом йому за спільною матір'ю, але не від одного батька, пойняв жону його, оскільки закон велів: "Коли хто помре, не маючи дітей, хай візьме брат його жону його і воскресить сім'я брата свого", — за тим-ото законом і пойняв Яків жону братову і народив Йосипа теслю, обрученого пресвятої Богородиці. І був святий Йосип сином обох: Якововим за єством, Іллієвим за законом, через що святий євангеліст Лука, описуючи Христовий рід, поклав Йосипу батька Ілія, говорячи про Христа: "Бувши, як думано, сином Йосипа, Ілія, сина Маттанового". Ілія називає замість Якова. А що Маттан-ієрей, котрий народив три дочки, не той був, що євангеліст у роді Христовому згадує, від такого стає явно: пише святий євангеліст Лука про Захарію, батька Предтечевого таке: "За днів царя юдейського Ірода, був один священик на ім'я Захарій... та дружина його з дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета". А Єлизавету народила Совія, дочка Маттана-ієрея, і був Маттан Єлизаветі дідом по матері. Коли б той Маттан був один і той самий, що в родоводі Христовому, то не сказав би євангеліст: "Дружина його з дочок Ааронових", а напевно б сказав: "Дружина його з дочок Давидових", оскільки Маттан, що в книзі родоводу, покладений не від Ааро-нового, а від Давидового дому, від коліна Соломонового, але оскільки цей Маттан-ієрей інший був від того, що в родоводі, не від Давида, а від Аарона вів своє плем'я, через це Лука про внуку його, святу Єлисавету, дружину Захарієву, написав: "Дружину його з дочок Ааронових". Звідси отож явно виходить, вдо таки інший є отой Маттан, що в родоводі, який наропив Якова, Йосипового батька, а інший той Маттан, цей священик Господній, що народив три