Житія Святих - Червень - Данило Туптало

до цнотливого й чистого життя. Проте не в одному цьому видно розбіжність, бо в житії святого Петра від Симеона Метафраста написано, що після загибелі Симеона-волхва не зразу Петро святий постраждав, але через декілька років, через двох любих Неронові наложниць, що до Христа навернулися й чисто жити навчилися. А тому що й Павло святий у той самий час, коли й Петро, у Римі і в навколишніх західних землях прожив літ досить, можуть обидві ті речі правдою бути: і що Павло святий на Симона-волхва Петрові святому помагав у час першого свого перебування в Римі, і вдруге, коли прийшов до Риму, знову з Петром святим єдинодушно служив спасенню людей, чоловіків і жінок на цнотливе в чистоті життя наставляв. І зрушили царя Нерона, який нечестиве і прескверне життя мав, на гнів, який обох, на смерть шукавши, убив. Петра, як чужинця, — на розп'яття, Павла, як римлянина, якого не годилося безчесною смертю страчувати, на страту мечем засудив. Якщо ж і не одного року, проте в той самий день. Коли ж відтято було чесну голову Павлову, з рани витекла кров з молоком. Вірні ж, взявши святе його тіло, поклали в одному місці зі святим Петром. Так помер посудина Христова вибрана, учитель народів, всесвітній проповідник, небесних висот і благ очевидець, ангелів і людей видіння й подив, великий подвижник і страждалець, який рани Господа свого на тілі своїм витерпів, — святий верховний апостол Павло. І вдруге, хоч і без тіла, до третього неба був взятий, і перед Троїстим постав Світлом. Разом з другом і співпрацівником своїм святим верховним апостолом Петром із Церкви воюючої перейшов до Церкви торжествуючої, у голосі радости й ісповідання святкового. І славлять Отця, і Сина, і Святого Духа, єдиного у Тройці Бога, Йому ж і від нас, грішних, хай буде честь, і слава, і поклоніння, і дяка нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.

Місяця червня в 30-й день

Собор святих славних і всехвальних дванадцятьох апостолів

Петро — святий верховний апостол, палкий за Господом ревнитель і славний імени Його ісповідник, який сказав: "Ти — Христос, Син Бога живого", — був братом Андрія Первозваного. Походив з Витсаїди, неславного галилейського града, син Йони з роду Симеона. Від рибальських сітей до постольства і від ловлення риби до ловлення людей Господь його покликав. Замість човна — Церкву, замість весла — ключ до Небесного Царства отримав. Проповідував Євангеліє спершу в Юдеї, тоді в Антіохії, і в Понті, і в Галатії, і в Каппадокії, і в Азії, і Витинії, і в Ілиріці. Дійшов і до Риму і у всій Італії благовістив Боже слово. Симона-волхва посеред Римського града переміг силою Христа — з висоти повітря скинув його додолу. Пізніше від Нерона-царя на хресті стрімголов розп'ятий був — узятий на небо.

Андрій святий — первозваний апостол. Спочатку був учнем святого Йоана Хрестителя. І першим пішов услід Агнцеві Божому, що взяв на себе гріхи світу. Братом був верховного апостола Петра, його ж і привів до Христа. Він, після прийняття Духа Святого, проповідував Христа у Витинії і у всіх краях у примор'ї Євксинського Понту, і в Херсонесі, і на Русь, Провидінням Божим, дістався, хрест на горах Київських поставив і провістив прийняття віри родом цим від свого апостольського трону у Візантії. Проповідував же у великій Скитії, повернувся до Тракії, дійшов же і до Еллади, і в Пелопоннес. І розіп'ятий був від антипата Егеята у Патрах Ахеїтських.

Яків — святий апостол, син Заведея, якого Господь назвав Воанергес, тобто Син Грому, брат святого Йоана Богослова. Бачив славу Переображення Господнього на Таворі. Після Вознесення Господнього, як грім, у кінцях земних загримів. Проповідував Слово Боже спершу по всій Юдеї, після того в Іспанії, тоді знову до Єрусалиму повернувся. Громоголосо викривав невірних євреїв, із Божественного Писання показуючи їм, що Ісус Христос — справжній Месія. Цього не терпіли юдеї, намовили на нього царя Ірода, названого Агрипа, і випив апостол святий чашу страждання за Христом, яку випити обіцяв, — мечем від Ірода був потятий.

Йоан — святий апостол, і євангелист, і богослов. Приліг на грудях Христа, і під хрестом з Пречистою Дівою Богородицею стояв, і її сином назватися сподобився, і в час пречесного її Успення вравіє райське, від ангела дане, перед одром її ніс. Проповідував Євангеліє Христове в Ефесі, і у всій Азії, на острові ж Патмос невимовних одкровень божественних сподобився і про те написав. Повернувся в Ефес і багато людей азійських країв до Христа привів. Спочив у мирі, померши природною смертю: старий був літами.

Пилип — святий апостол, співгромадянин Петра й Андрія, пророчих книг і всього Старого Закону досвідчений знавець. Натанаїла до Христа привів, сказав: "Того Ісуса, про кого написав Мойсей у законі і пророки, знайшли, прийди і подивись". Він проповідував Христа також в ассирійських краях, зі святим апостолом Вартоломеєм і Маріям — сестрою своєю. У Єраполі ж Фригійському, від еллінів стрімголов розіп'ятий, помер.

Вартоломей — святий апостол, родом із Галлади. Спершу зі святим Пилипом проповідував у Сирії та Горішній Азії. То разом проповідували, то окремо, помагав їм часом і святий Йоан Богослов. Тоді, після кончини Пилипової, пішов до Індії, названої Євдемона, і, досить часу там у благовістуванні пробувши, і багатьох до Христа навернувши, і Євангеліє, яке святий Матей написав, мовою їхньою індійською переклавши, пішов звідти до Вірменії Великої, і в Албані, граді вірменському, на хресті через розіп'яття стрімголов, і шкіри з тіла здирання, і через голови відрізання увінчався. Тіло його в олов'яну раку поклали і в море вкинули. Як у лодії, воно легко по водах плавало, пристало на острові, що Липар називається.

Тома — святий апостол, названий близнюком, із Панеяди, града галилейського. Торкався ран Христових після Воскресення Його. Проповідував Христа партам, мидам, персам, гирканам, бактрам, брахманам — аж до крайніх земель Індії. У Каламидському краю, списами простромлений, помер за Христа.

Матей же, святий апостол, брат Якова Алфеєвого, з митниці на апостольство прикликаний, був першим записувачем життя Христового. Написав Святе Євангеліє мовою єврейською. Проповідував Христа у всій Етіопії і в Антропофагійському краю, де ж у граді, що Мирмени називається, по-мученицьки з життя цього пішов. Яків Алфеїв, Христовий апостол, брат Матея-євангелиста, у різних краях ідолопоклонницьким народам слово Боже проповідував, і незліченно люду привів до Христа, був Його наслідувачем. На хресті розіп'ятий, закінчив страждання. Навернені ж