Житія Святих - Січень - Данило Туптало

бути перед таким людей зібранням, обступили його навколо знайомі, обіймали й останнє цілування давали, плачучи ж, просили, щоб не віддавався самовільно на смерть, щоб не губив цвіту життя свого і щоб не залишав солодкого цього сонця. Радили ж йому, щоб устами лише відрікся від Христа, і казали: "Єдиним словом від смерти себе вибав, відвернися від Христа язиком, серцем же віруй у Нього, як же хочеш, не язика-бо слухає Бог, але розуму того, хто говорить. І якщо так зробиш, то і суддів гнів вгамуєш, і Бога милостивого до себе мати будеш". Він же, як камінь стояв серед моря, вдаряли його і били хвилі морські — непорушний був. Настільки незворушний був у своєму доброму намірі: як же премудрого дім, на скелі стоячи, що не руйнується ні силою віючих вітрів, ні нападами дощів, ні розлитими ріками, так міцний той муж непохитний стояв у вірі. Бачивши ж духовними очима диявола, що оббігав знайомих його і зрушував одного на сльози, иншого ж на прошення і давання некорисної поради, сказав до плачучих Господнє слово: "Не плачте наді мною, але плачте над ворогами Божими. Нащо ж радите мені відмовитися устами від Бога мого? Щоб я життя своє продовжив? Чи смерті на якийсь час уникнув? Якщо дні якісь до життя свого додам, то вічного безкінечного позбудуся життя. Якщо втечу від тілесного болю, то не побачу добра праведників там, де нема болю. Очевидним безумством є купувати собі за тимчасове життя вічну муку й гинути з душею. Але і вам раджу: якщо зле розумієте, то навчіться благорозумности й істини, і, відкликавши брехню, говоріть правду, говоріть, що Господь наш Ісус Христос на Славу Бога Отця. Цей-бо голос випустить язик, коли в Ім'я Ісусове кожне коліно схилиться небесних, і земних, і підземних". Це сказавши й образ хресний на собі поклавши, святий Гордій пішов на посічення небоязливою душею, не змінивши світлости лиця, і став на місці усічення, так, ніби не ката за собою бачив, але ніби ангелів перед собою зрів і їм в руки душу свою передати хотів. І, усічений бувши, отримав блаженне життя, несений, ніби Лазар, в голосі радости на місце спокою вічного, де за подвиг свій прийняв винагороду. Подвигоположника, за Якого ж постраждав, славить з ангелами навіки. Амінь.

Місяця січня в 4-й день

Собор святих сімдесятьох апостолів

Після вибрання дванадцятьох апостолів Христос Господь зібрав був ще менших апостолів сімдесят, щоб посилати їх на проповідь, про що пише святий євангелист Лука таке: "Після цих явив Господь і інших сімдесят, і послав їх по двоє перед Собою". Дванадцять-бо при Собі мав як свідків життя Свого, сімдесят же посилав. Які ж були імена тих сімдесятьох, не є цілком відомо, бо, як же пише святий євангелист Іван: "Багато учнів Його ішло назад і більше не ходили з Ним. Сказав Ісус дванадцятьом: "Чи не хочете і ви відійти?" І було так, що перед зближенням добровільного страждання Господнього зменшилося вельми учнів Його і заледве хто із сімдесятьох залишився при Ньому, але і з дванадцятьох один відпав. Після воскресіння ж Господнього лик святих дванадцяти апостолів Матеєм доповнився, сімдесяти ж лик не зразу, але помалу наповнився новонаверненими через Добру новину від тих, що були з лику дванадцятьох, і через проповідь Павла святого, зверху покликаного у той же лик, наче в один дух первинний, з Петром святим співверховника. Можна знайти про сімдесятьох апостолів розповідь, під іменем святого священномученка Доротея, єпископа Тирського, написану, і на початку книги Послань апостольських надруковану, також і в Пролозі згадану, але там написані є деякі такі, що хіба спершу лише апостольствували, потім же від віри і апостольства відійшли у Посланні своєму соборному першому: "Від нас вийшли, але не були з нас, якщо б від нас були, перебували б з нами". І не випадає таких серед святих сімдесяти під час нинішнього свята собору вшановувати. Що-бо є спільне у світла з темрявою? Багатьох же в тому сказанні мовчання оминуло, їх же Церква свята у місяцеслові святими зі сімдесятьох апостолів іменуючи, вшановує, як же Тимотей, Тит, Єпафрас, Архип, Ахіла, Олімп, Кондрат, Ахаїк. Є ж і инших багато в тому сказанні сумнівному, під іменем святого Доротея написаному кимось. Через те і поза тим, хоч і не зовсім відкинувши сказання, але часто використовуючи, поєднавши з ретельним розглядом Божественного Писання, переказів святих Отців і давніх істориків та оповідачів церковних достовірних, перелік за іменами і за чинами святих апостолів сімдесятьох, що в цей день святкуємо, такий.

ПЕРШИМ із сімдесятьох апостолів був святий Яків. Він був першим єпископом Єрусалиму, поставлений самим Господом. Коли Його ж проповідував з крила церковного, юдеями був скинений і, в зраненні камінному, деревом у голову ударений, помер.

2. МАРКО, святий євангелист, який написав Євангеліє Святе. Розповідає про нього святий апостол Павло, він же і згадує в Посланні до колосян, говорячи: "Вітає вас Лука, лікар любий". Той же і Діяння апостольські описав і по великих трудах апостольство своє страдницьки закінчив у Тивах Віотинських.

3. КЛЕОПА святий, брат святого Йосипа-обручника молодший, який, до Емаусу подорожуючи зі святим Лукою[який згадує його у своєму Євангелії, своє ж ім'я замовчуючи], Господа після воскресіння бачив. І за якийсь час у тому ж домі, де в переломленні хліба пізнав Христа Воскреслого, за свідчення Христа від юдеїв убитий.

4. СИМЕОН святий, родич Господній, після Якова був другим єпископом в Єрусалимі і за розп'ятого Христа розп'ятий помер.

5. ВАРНАВА святий, названий так апостолами апостольських і в Посланні святого Павла до галатів: "Увійшов [сказав] до Єрусалиму з Варнавою". Він з тим же Павлом святим послужив Слову і спершу Христа проповідував у Римі, тоді поставлений був єпископом у Медіолані. На батьківщині своїй, острові Кіпрі, юдеями й еллінами побитий камінням, помер і похований з переписаним ним Євангелієм святого Матея.

6. ЙОСІЙ святий, що Павло святий у Посланні до колосян говорить: "І Ісус наречений Юст". Розповідають учителі: цей Йосій був сином Йосипа-обручника, так, як Яків, і Симон, і Юда не Іскаріот. І був єпископом в Єлевтерополі, де страдницьки й помер.

7. ТАДЕЙ учнем святого Івана Предтечі був спочатку, тоді Христа [инший, не святий апостол Юда Тадей, що в Лівії, один із дванадцятьох ]. Хрестив едеського князя Авагара і від прокази його очистив. По багатьох в благовісті Христовому трудах у Вириті, граді фінікійськім, спочив у Господі.

8. АНАНІЯ святий.