Житія Святих - Травень - Данило Туптало

рабам своїм вірним полегшення від скорботи, що налягла на них, аби закінчилося на мені гоніння на Церкву Твою від нечестивих. Дай мир Церкві своїй, визволивши її від катування диявола". Коли ж, закінчуючи молитву, сказав "амінь", обернувся і побачив заплаканих братів, сказав до них: "Не плачте за мною, брати, але більше прославляйте Господа нашого Ісуса Христа, що дав мені закінчити подвиг і ворога перемогти. Я ж маю на небі зі сміливістю молити за вас Бога". Те мовивши, схилив під меч чесну свою голову — і страчений був, помер у Господі місяця червня в сьомий день. Слуги ж, зібравши багато дров, поклали на них тіло мученикове — хотіли спалити його, за велінням ката, але раптом, силою Божою, була буря велика і явилося світло, наче блискавка, блискаючи навколо тіла мученикового, і ніхто не посмів підійти, щоб запалити дрова. Довідався ж про те ігемон, звелів воїнам залишитися на місці тому і стерегти тіло, щоб не викрали його християни. Зробили воїни собі курінь з гілок вербових і тростин, сиділи там, стережучи. Пізніше було, з провидіння Божого, таке: пресвітер Фронтон, що носив перстень мучениковий, ішов із села свого до граду, нічого про кончину святого Теодота не відав. Мав же осла, навантаженого вином старим, яке віз продавати в град: був виноградарем і з того годував дім свій. Коли ж наблизився до місця того, де лежало мученикове тіло і де була сторожа воїнська, спіткнувся осел і впав. Те бачивши, воїни прибігли помогти Фронтонові, щоб підняти осла, і сказали йому: "Куди йдеш, подорожній, коли ніч налягла, зверни і спочинь з нами, бо й паша тут добра для худобини". Звернув тому до них пресвітер заночувати, а тіло мученикове лежало покрите гілками і сіном. І був при курені вогонь, і вечеря зготована, і кликали гостя їсти з собою. І дав їм пити. Вони ж, скуштувавши, похвалили вино, що дуже добре, і питали, скільки років тому вину. Фронтон же сказав, що п'ять. Вони ж, п'ючи вино, не знали, що гість — християнин і пресвітер, розмовляли необережно, розповіли йому про все, що сталося за ті дні: як дів сім потоплено було, бо не хотіли омити ідолів, і як Теодот-корчмар вночі взяв тіла їхні з озера і поховав, і про пошуки за ним, і як сам на суд прийшов і на муки віддався і так мужньо люті рани терпів, наче мідний і залізний. "І ось тут, — казали, — лежить обезголовлене його тіло, його ж стережемо за наказом". Пресвітер, тої бесіди їхньої послухавши, дякував подумки Богові, що дав йому довідатися про страждання і кончину Теодота святого.

І думав, як би вкрасти чесне його тіло. Тому знову наповнив посудину вином, дав їм і велів пити, скільки хочуть, і напоїв їх вельми. Коли ж поснули міцно, пресвітер встав, підійшов до святого тіла мученикового і відкрив його, зі сльозами обцілував. Тоді зняв перстень з руки своєї і одягнув його на палець мучениковий, кажучи: "О святий мучениче Христовий Теодоте, виконай те, що обіцяв мені". І поклав тіло його на осла замість вантажу вина, також і голову, і, міцно до худобини прив'язавши, пустив назад худобину. І пішов осел до села пресвітерового, несучи на собі тіло мученикове. А пресвітер знову гілки і сіно на тому місці, наче на тілі мучениковому, поклав. І, прийшовши до куреня, спочив. Зранку ж, вставши, почав ніби тужити за ослом, кажучи: "Худібка моя втекла, чи не вкрав його хто". І співчували йому воїни, не знали, що вкрадене тіло мученикове, бачили-бо гілки і сіно цілими на місці своєму. Залишив тому в них вино пресвітер, пішов наче осла шукати і вже не повернувся до них, але в село своє рушив. А осел, ангелом ведений, прийшов на місце те, де колись святий Теодот з пресвітером обідав і похвалив місце гарне, що для прийняття святих мощів добре, і радив пресвітерові, аби молитовний храм збудував і мощів мученицьких чекав. Туди осел прийшов, стояв, нікуди далі не поступаючись, допоки не підійшов пан його, блаженний Фронтон-пресвітер, і не зняв мученикові мощі. Скликавши ж вірних братів, поховав на місці тому чесно і церкву за якийсь час збудував в ім'я святого мученика Теодота на славу ж Христа, Бога нашого.

Це я, смиренний Ніл (додає автор житія цього), вам, в Господі любі брати, написав з усілякою точністю як свідок життя його, ще й разом з ним в ув'язненні темничному сидів. Ви ж йміть віру, читаючи, і слухайте з любов'ю, щоб мати частку зі святим славним мучеником Теодотом і зі всіма святими, що за благочестя подвиг чинили в Христі Ісусі, Господі нашому, Йому ж слава і держава разом з Отцем і Святим Духом навіки. Амінь".

Цього святого мученика пам'ять належно шануємо в 7-ий день червня, бо тоді закінчив подвиг страждання свого, нині ж пам'ять святих семи дів, в озері в день цей потоплених. А тому що страждання їхнє Ніл написав разом, тому й Теодота святого в цей день разом зі святими дівами в Місяцеслові згадуємо.

У той самий день страждання святих мучеників Петра, Діонисія, Андрея, Павла, Христини, Іраклія, Павлина і Венедима

У часи гоніння на Церкву Божу, коли воїни Христові душі свої клали за Господа свого й ціла вселенна мученицькою була скроплена кров'ю, Петра, хлопця вродливого й міцного тілом, мужнього ж духом у святій християнській вірі, взяли в Лампсаку, граді Єлеспонтському, і до Опитима, ігемона, на допит привели. І спитав його ігемон: "Ти — християнин?" Відповів Петро: "Справді християнин". Сказав ігемон: "Ось маєш перед очима наказ непереможних царів, тому принеси жертви великій богині Венері". Відповів юнак: "Дивуюся, о ігемоне, що хочеш переконати мене, аби я поклонився жінці нечистій і блудній, що такі мерзотні чинила діла, їх же сором і переповісти. Хіба ви нині не караєте тих, що сміють робити такі блудодіяння, які ваша богиня робила? І якщо ви називаєте її явною блудницею, то як я настільки нечистій блудодійниці маю поклонитися і принести їй жертву? Годиться ж мені більше кланятися Богу живому й істинному, Цареві всіх віків — Христу, Господеві моєму, і приносити Йому жертву молитви, розчулення і хвали". Те чувши, ігемон звелів розтягнути юнака на колесах, деревом і залізом тіло його мучити, ламаючи кості. Раб же Божий наскільки більше мучений був, настільки міцніший і мужніший у силі Христовій, що його зміцнювала, виглядав. Підсміхався з