Житія Святих - Вересень - Данило Туптало

Яків, диякон Іліопольської церкви

Єроним, учитель православний

Іван Золотоустий

Іван Дамаскин

Іван Ліствичник

Іван, пресвітер обителі святого Теодосія, що в Єрусалимі

Іпполит, мученик

Йосип, жидовин, давній історик

Кирило, патріярх Єрусалимський

Кирило, архієпископ Олександрійський

Кирило, чернець, описувач житія Киріякового

Кипріян, мученик

Климент, папа Римський

Лев, папа Римський

Лев, пар премудрий

Леонтій, єпископ Неапольський

Леонтій, пресвітер

Макарій, митрополит Московський і всієї Росії

Макарій Филікс і Верій, громадяни тарсійські в Кіликії

Максим Ісповідник

Махаїл, чернець, учень святого Теодора Студита

Никифор Калліст, званий Ксантопул, грек

Никифор, пресвітер церкви святої Софії, що в Царграді

Павлин, пресвітер Медіоланський

Палладій, Єленопольський єпископ

Пантолеон, хартофілакс великої церкви

Петро Олександрійський

Пресвітери і диякони землі Ахаїтської

Прохор, апостол

Руфин, пресвітер

Симеон Метафраст

Сократ, схоластик Константинопольський

Софроній, патріярх Єрусалимський

Тарасій, архієпископ Константинопольський

Тимотей, архієпископ Олександрійський

Філотей, патріярх Константинопольський

Филип, громадянин медіоланський

Теодоріт, єпископ Кирський

Теофілакт, архієпископ болгарський.

Та інші численні церковні книги, що багато посприяли до написання достовірних цих житій святих:

Старий Заповіт і Новий

Прологи та Синаксарі

Мінеї друковані і Трифологи

Мартиролог, або мученикослів'я давнє

Патерик Печерський та інші різні Отечники і рукописні Четьї, що в святій великій чудотворній лаврі Києво-Печерській та в інших обителях російських цього часу знайти міг.

"Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами", - пише святий апостол Павло в посланні до євреїв, в главі 12, [1].

І знову-таки в тому ж посланні, в главі 13, [7]: "Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячись на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру".

І знову-таки в посланні до римлян, в главі 15, [4]:

"А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію".

Коли устами свідків двох чи трьох вам має

Утвердитися справа, — так Творець віщає,

І коли при числі тім бути так можливо,

То вже кожне тут слово стане небрехливе.

"Життя і похвали святих подобають світлим зорям: так як зорі розташуванням на небі є утверджені, всю піднебесну просвічують, ті самі і від індіян зряться, і від скитів не ховаються, землю озорюють, і морю світять, і Дають скерунок кораблям, що плавають; їхніх імен хоча і не знаємо через множинність їхню, одначе світлій доброті їхній чудуємося. Така і світлість святих, хоча і зачинені мощі їхні в гробах, але сила їхня в піднебесній земними межами не є визначена; чудуємося їхньому життю і дивуємося славі, нею Бог тим, що вгодили йому, прославляє".

Святий Симеон Метафраст. Житіє преподобної Ксенії, січня 24 дня.

Місяця вересня в 1-ий день

Слово на початок Індикту, тобто Нового року

Бог, цар віків, котрий поклав часи і літа в своїй владі, і в них до слави своєї, а людям від справ заспокоєнню узаконив усілякі свята, дав повеління у Старому Заповіті святкувати спеціально вересень у всі роки, щоб люди в цей місяць, звільнившись од суєт житейських, трудилися одному Богові. Таке в книгах Мойсеевих пишеться: "І промовив Господь до Мойсея, говорячи: "Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: сьомого місяця, першого дня місяця буде вам спочинок... жодного робочого заняття не будете робити в усіх оселях ваших і принесете всепалення, Господу" коли в день сьомий Творець після шестиденного всього живого свого створення, благословив і на святість його, спочивав тоді, то людині заповів, кажучи: "Шість день працюй і, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці своєї у той день. Також і місяць сьомий благословив і освятив його, і повелів людям своїм спочити в ньому від діл своїх, про що і повторно у книгах Левітських каже до Мойсея таке:" Цього сьомого місяця, коли закінчите жита землі, майте свято Господу". Через що святкується, збагни: у цей місяць ковчег Ноєвий, коли спали потопні води, став на горах Араратських. У цей місяць святий пророк Мойсей зійшов удруге з гори, маючи лице прославлене, несучи нові скрижалі, що мали на собі закон Господній написаний. У цей місяць у полках ізраїльських почала створюватися скинія Господня. У цей місяць архієрей великий у скинію, названу Святе Святих, що була за другою завісою, раз у рік сам заходив приносити службу не без крові за себе і за людські провини. У цей місяць люди Божі од гріхів, через цілий рік учинених, очищаються, смиряючи постом душі свої перед Богом і приносячи всеспалення Господові. У цей місяць освячено було пречудовий і преславний храм Господній, Соломоном створений, і кивот Заповіту в нього внесено. У цей місяць зібралися всі коліна Ізраїлеві в Єрусалим на свято, заповідав-бо їм Господь про місяць цей, кажучи: "Святом свят хай буде вам сьомий місяць, - і ви впокоріте, душі свої перед Господом". Із цього місяця починається вичислення року старозаповітного, повелінням на п'ятдесят років протяглого: повелів-бо Господь людям своїм, які у землю обітування входили: хай сорок дев'ять років відрахують, а п’ятдесяте літо хай окремо святкують, не тільки самі і раби їхні, волове ж і осли їхні, але и земля, що на ній поселяться, хай буде неорана, ані сіяна і щоб не збирали від неї колосся, котре на ній виростає, ані з виноградів грона, ані від садів плоди щедрі, але хай не буде на харч людям убогим, звірам же і птахам. Так у книгах Левіт пишеться: "І засурмите в сурми... по всій землі вашій. І освятите цей рік п'ятдесятий, і прославите звільнення для всіх мешканців її... не будете сіяти і не будете жати, що саме виросте" і збирати, що залишиться, але "хай їдять убогі народу твого, а рештки хай з'їдять звірі дикі, так само зробиш для винограду твого і оливки твоєї". У те п'ятдесяте літо полишатимуться борги боржникам, відпускатимуться раби на свободу, і з великою осторогою дбатиме собі всяка людина, щоб не прогнівити Бога якимось гріхом, ані опечалить ближнього: літо то буде полишення і від гріхів очищення. Те повеління Господнє, до п'ятдесятого літа протягнене, розділяється на сім седмиць літніх, тобто сім по сім років, кожне-бо сьоме літо називається субота і спокій. Так Мойсей казав синам Ізраїлевим: "Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника і збиратимеш урожай його, а сьомого року - субота відпочинком хай буде для землі, поля свого не будеш обсіювати, а