Без втрат не вийти - Вадим Володарський

-Тоді навіщо..?

-Бо тут на карту поставлені набагато більші гроші. – Микола вирішив відкрити карти. Бо бачив, що досі Микита відносився до цієї історії, як до якоїсь гри, а його основний мотив, - провчити дівчину, яка, на його думку, нанесла тяжку образу. На хвилину Микола подумав, що, якби він сам у молодості зробив таке... Батько сам, можливо, здав би його до міліції. І взагалі, чи була ця Ніка першою..? Та обирати не доводилося. По-перше, син такий, який він є, й іншим не стане. По-друге… Дьомін був давно у бізнесі, та звик грати тими картами, які мав. Наприклад, великим прихильником чинної у його країні влади бізнесмена не можна було б назвати. Але у опозицію він ніколи не ставав, розуміючи, що для успіху із керівництвом держави потрібно мати добрі стосунки. Хоча й у найближчі друзі та соратники теж не ліз, воліючи залишатися поверхом нижче, щоб не спитали, якщо що… Втрачати зароблене, звісно, він не хотів. От тільки … для кого, якщо син газовим бізнесом не цікавиться? Клініки йому подавай… Але нехай хоча б розуміє, про що йде мова. Та що він не має права на помилку, не лише, щоб отримати бажану дівку. Тьху… – Настільки великі, що ти навіть уявити собі не можеш. Навіть мені уявити важко. Це буде … така справа, після якої можна піти на відпочинок. А ти зможеш зайнятися своїми клініками, чи чим там бажаєш.

Микита вже прямував до дверей, але, почувши цю тираду, зупинився та розвернувся. А тепер дивився на батька, - у погляді його був очікуваний подив.

-Але … який стосунок Ніка має до великих справ? Не про ательє ж її мова!

-В неї не ательє, а модний будинок. Ти навіть цього не розумієш … та загубиш цю справу. Разом із нею, звісно. Але мова, звичайно, не про це. Слухай та вчись,що таке великий бізнес.

Микита повернувся до крісла та приготувався слухати. А через півгодини він збагнув масштаби, якими мислив батько, та перспективи … і те, що може у результаті отримати він сам. Якщо батько, звісно, не обдурить, - із його партнерами таке траплялося, але рідного-то сина… Відповіді Микита не знав.

Але від основної мети у будь-якому разі не бажав відступатися, а, якщо тато усіляко допоможе, - тим більше шансів. Хоча він не думав про шанси, він був упевнений. Врешті-решт, хто були їхні супротивники? Чи можна їх взагалі вважати супротивниками? Аж надто різні вагові категорії…