Одержимий злом - Йорн Лієр Хорст

— Треба облетіти територію з тепловізором, щоб упевнитись у відсутності сторонніх, — сказав Стіллер.

Він підійшов до Ґрама. Здалеку здалося, що після коротких консультацій вони дійшли згоди провести обліт з тепловізором. Ґрам віддав кілька коротких розпоряджень. Спершу вивели пошукового собаку, потім із салону почали виходити пасажири: два полісмени, за ними — жінка-полісмен. Ґрам кивнув жінці. Марен Доккен. Її взяли для допомоги в команду слідчого відділу, і вона добре себе там зарекомендувала. Мала аналітичний спосіб мислення, необхідний для виокремлення важливих деталей. У майбутньому неодмінно стане чудовим слідчим, але поки що працювала в патрульному підрозділі.

З мікроавтобуса вийшла Ліне з камерою в руках. Вістінґ схрестив руки на грудях. Йому не подобалося, що доньку залучили до операції. Сердився за це на Стіллера.

Їхні професійні шляхи вже перетиналися і раніше, її — як журналістки, його — як слідчого. Обоє добре знали свої ролі, почувалися фахівцями, однак Вістінґ був проти, щоб Ліне аж так наближалася до Тома Керра, цього уособлення зла.

Ліне думала масштабніше, ніж батько, не обмежувалася близькими планами. Вона забезпечила собі право першості на використання відео в документальному фільмі й уже заручилася підтримкою однієї продюсерської компанії, яка зацікавилася її ідеєю. Їх можна було зрозуміти. Злочин Тома Керра характеризувався надзвичайною жорстокістю, а суд не розставив усіх крапок над «і», по суті, не дав однозначних відповідей на всі запитання. У Тома Керра був невідомий спільник. Преса охрестила його «Іншим».

Вістінґ зауважив їй, що вона поєднує дві ролі в одному проєкті. Не годиться знімати документалку й паралельно виконувати поліційне завдання. Ліне погоджувалася з тим, що доручення Кріпоса повинне бути виконано до того, як вона візьметься до свого кінопроєкту, однак вважала, що гріх нехтувати унікальною нагодою бути особисто присутньою й вести розповідь від першої особи. Хоча фільм — це дуже далека перспектива. Спершу треба розслідувати вбивство Таран Нурюм, а Том Керр повинен отримати справедливий вирок. На це можуть піти роки. І все ж Ліне хотіла простежити весь процес від початку й до кінця.

Вістінґ підійшов до прибулих полісменів. Вони стояли півколом перед мікроавтобусом. У дверях з’явився Том Керр. Забряжчали ланцюги на ногах, коли він ступив з підніжки автобуса на землю. Якусь мить він стояв, задивившись на небо, обвів поглядом присутніх, які зібралися тут через нього. Пильно глянув на адвоката.

— Нам треба поговорити, — сказав він.

Клес Танке підступив до Стіллера.

— Де ми можемо поговорити, щоб ніхто не заважав?

— Поверніться в автобус, — запропонував Стіллер.

Обличчя адвоката скривилося скептичною гримасою, ніби він підозрював, що автобус прослуховують.

— Може, у моєму авті? — запитав він.

Стіллер глянув на Ґрама.

— Хіба віддасте мені ключі, — відповів той.

Танке випорпав ключі з кишені й жбурнув їх Ґрамові.

— Заберіть звук, — попросив Том Керр.

Адріан Стіллер підійшов до нього, відчепив мікрофон і передавач. Кіттіль Ґрам тим часом перевірив автомобіль адвоката.

— Назад, — звелів він, відчиняючи дверцята.

Адвокат і його клієнт сіли на заднє сидіння «мерседеса». Поліцейські взяли авто в кільце.

Клес Танке був адвокатом у третьому поколінні, його вважали найбільш контроверсійним захисником у країні. Вістінґ не раз зустрічався з ним з приводу різних кримінальних справ і знав, чого від нього сподіватися. Його лаяли, про нього багато пліткували, він прославився своїми провокативними вимогами, як от, наприклад, легалізувати наркотики, дозволити активну евтаназію та проституцію, знизити вікову межу для початку статевого життя. Такі заяви дратували багатьох. Як його лиш не обзивали! І хтивим кнуром, і жононенависником. Але Вістінґ шанував його за підтримку прав меншин у суспільстві і вважав цінним фахівцем, якщо йшлося про верховенство права. Танке не знав страху, завжди ставав на захист найслабших і найупослідженіших, брався за найбезнадійніші та геть непопулярні справи. Був неупереджений і дбав про своїх клієнтів, більшість із яких суспільство зневажало, якими гордувало. Педофіли, ґвалтівники, убивці, расисти й чоловіки, котрі чинили сімейне насильство.

Том Керр був одним із них. Йому виповнилося 43 роки. Вперше Танке захищав його на суді двадцять п’ять років тому. Керра засудили за сім епізодів підглядання за жінками й за вбивства домашніх тварин у родинах по сусідству. Вістінґ доволі про те начитався. На суді Керр виправдовував свої вчинки тим, що, катуючи й убиваючи тварин, давав вихід своїй внутрішній злості.

Вістінґ вгадував крізь затемнену шибку обриси двох чоловіків на задньому сидінні. Здебільшого вони сиділи непорушно, але іноді жестикулювали, щось одне одному пояснюючи.

— Цікаво, про що вони розмовляють, — скрушно зітхнув Гаммер. — Вони ж мали цілу годину на розмови в тюрмі перед від’їздом.

Вістінґ уже хотів повернутися до Ліне, коли відчинилися двері «мерседеса». Клес Танке вийшов з авта, обсмикнув костюм. Стіллер підійшов до Тома Керра, знову під’єднав мікрофон до радіопередавача. Ліне вставила у вуха навушники.

— Готовий? — запитав Стіллер.

Керр кивнув, сплюнув на землю. Потім підняв догори руки, так високо, як лиш дозволяли ланцюги, і показав на початок стежки на протилежному боці луки.

— Нам туди!

Розділ 4

Стежкою ходили, видно, нечасто. Ліне йшла п’ятою, відразу за Стіллером. Їй весь час доводилося перехоплювати гілки, відгорнені зі шляху тими, хто прямував попереду.

З Адріаном Стіллером її звели дві кримінальні справи. Перша — коли вона ще працювала в редакції «ВҐ» і готувала подкаст про нерозкрите викрадення людини у вісімдесятих роках. Друга — коли поліція торік залучила її до спеціальної слідчої групи, яка розслідувала походження величезних коштів, знайдених у літньому будиночку покійного політика. Вона допомогла розкрити обидві справи.

Стіллер виявився дуже ретельним слідчим, однак Ліне довідалася, що він керувався у своїй роботі ще й особистими мотивами.

Зараз вона втретє допомагала Адріанові Стіллеру й Відділові давніх та нерозкритих справ. У першій справі йшлося про збір ілюстративних матеріалів для внутрішнього користування. Друге її завдання полягало в тому, щоб задокументувати реконструкцію подій, де винуватець зізнається у вбивстві, скоєному дванадцять років тому.

Ця, третя справа була цілковито інакшою.

Коли Стіллер зателефонував їй тиждень тому, найпершою думкою було, що він хоче запросити її на побачення. Такого можна було очікувати, ймовірність побачення уже кружляла в повітрі. І Ліне наготувалася ввічливо відмовити. Стіллер привабливий чоловік, та й різниця віку між ними не надто велика. Він усього лиш на шість років старший за неї. Але Ліне хотілося зберегти встановлені між ними хороші професійні стосунки.

Довга процесія мовчки рухалася стежкою.

Ліне не знала, що саме