Він дивиться на неї, поки її дихання не повертається до нормального ритму й вона не киває. Марко відпускає руки зі словами:
— Нам необхідно зосередитися на пошуках Кори.
Виснажений, він падає на канапу.
— Але як? — озивається Анна. Вона знову викручує собі руки.
Марко провадить далі:
— Про це я й почав говорити — винагорода. Можливо, ми неправильно усе робимо. Може, нам варто звернутися до того, хто її викрав, — запропонуємо за неї багато грошей і подивимося, чи не зателефонує він.
Анна на хвилину замислюється.
— Але якщо викрадач хоче викуп, чому не дасть про це знати?
— Звідки я знаю! Можливо, запанікував. І це лякає мене до чортиків, тому що він може вбити Кору й позбутися тіла!
Анна питає:
— І як нам поговорити з тим, хто її викрав, якщо він не зв’язується з нами?
Марко підіймає на неї очі:
— Через ЗМІ.
Анна замислено киває.
— Як думаєш, коли нам її повернуть?
Марко в розпачі хитає головою:
— Навіть не уявляю. Але ми тільки почали шукати, тож нам доведеться витратити певний час. Як щодо викупу у два чи три мільйони?
Анна не поворухнула й бровою.
— Мої батьки обожнюють Кору. Я впевнена, вони заплатять. Давай покличемо їх назад. І детектива теж.
Ресбак квапливо повертається до будинку подружжя Конті після телефонного дзвінка Марко.
І Марко, й Анна стоять у вітальні. У них заплакані обличчя, але налаштовані вони рішуче. На якусь мить Ресбаку видається, що вони збираються визнати свою провину.
Анна виглядає своїх батьків у вікно, що виходить на вулицю. От Річард з Еліс під’їжджають і швидко підіймаються сходами повз репортерів, якимось чином не втрачаючи гідності в мигтінні камер довкола. Анна впускає їх, обережно, лишаючись за дверима, щоб ніхто її не побачив.
— Що сталося? — питає Річард, схвильовано дивлячись то на доньку, то на детектива. — Ви знайшли її?
Пронизливі очі Еліс намагаються вловити кожну деталь. Вона водночас налякана і сповнена надії.
— Ні, — каже Анна. — Але нам потрібна ваша допомога.
Ресбак уважно придивляється до кожного з них. Марко мовчить.
Говорить Анна.
— Нам із Марко здається, що буде краще, якщо ми запропонуємо викрадачу гроші. Значну суму. Хто б там її не викрав, але, можливо, якщо ми запропонуємо достатньо грошей і пообіцяємо не переслідувати його, він її віддасть.
Вона повертається до батьків. Марко стоїть поряд із нею.
— Ми мусимо зробити хоч би щось, — благально каже вона. — Не можемо ж ми просто сидіти й чекати, коли він її вб’є!
Її очі безпорадно шукають обличчя батьків.
— Нам потрібна ваша допомога.
Еліс та Річард швидко перезираються. Еліс каже:
— Звісно, Анно. Ми зробимо все, що знадобиться, щоб повернути Кору.
— Безсумнівно, — погоджується Річард, енергійно киваючи головою.
— Скільки потрібно грошей? — питає Еліс.
— Як ви думаєте? — каже Анна, повертаючись до детектива Ресбака. — Скільки запропонувати, щоб її погодилися повернути?
Ресбак ретельно обмірковує відповідь. Якщо ти не винний, то, ясна річ, захочеш заплатити людині, яка викрала твою дитину, грошей, скільки завгодно грошей. А бюджет цієї родини, здається, майже необмежений. Тож, безумовно, спробувати варто. Можливо, батьки зовсім не причетні до цього. А час спливає.
— Яку суму ви мали на думці? — запитує Ресбак.
Анні ніяково, ніби її змушують повісити цінника на власну дитину. Вона взагалі не уявляє. Яка сума буде завеликою? А яка замалою?
— Ми з Марко думали про два мільйони або й більше.
Її вагання очевидні. Вона знічено дивиться на батька й матір. Чи не забагато вона просить у них?
— Звісно, Анно, — каже Еліс. — Скільки скажеш.
— Нам знадобиться певний час, щоб їх дістати, — каже Річард, — але ми зробимо заради Кори все, що завгодно. І для тебе, Анно. Ти ж знаєш.
Анна, готова розплакатися, киває. Вона спершу обіймає матір, а потім підходить і обхоплює руками батька, який обіймає її у відповідь. Він тримає її в обіймах, доки її плечі здригаються від ридань.
На мить Ресбак замислюється про те, наскільки все простіше, коли ти заможний.
Ресбак спостерігає за тим, як Річард, притискаючи до себе доньку, дивиться на свого зятя, котрий не проронив у цій розмові ані слова.
Розділ 9Вони зупинилися на трьох мільйонах доларів. Чималі гроші, але Річард і Еліс від цього не збідніють. У подружжя лишиться ще багато мільйонів. Вони можуть це собі дозволити.
Менше ніж за двадцять чотири години після першої заяви про зникнення дитини Анна та Марко знову виходять до преси в суботу ввечері. Вони не говорили з пресою із сьомої ранку. Вони так само пишуть текст за журнальним столиком разом із детективом Ресбаком, а потім виходять на ґанок, щоб його прочитати.
Цього разу Анна перевдяглася в просту, але елегантну чорну сукню. Жодних прикрас, окрім сережок із перлами. Вона прийняла душ, вимила волосся, навіть зробила легкий макіяж, намагаючись вдавати сильну. Марко теж прийняв душ і поголився та перевдягнувся в білу сорочку й чисті джинси. Вони виглядають
